ПОРТРЕТ УГОРСЬКОЇ ПОЕТЕСИ ТА ПЕРЕКЛАДАЧКИ ЖУЖИ РАБ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2018.151964Ключові слова:
використання мови, суспільство, зрозумілість, стилістика перекладу, стилістичні елементиАнотація
Є кілька галузей, де співіснують розуміння мови і суспільства. Одна з них – переклад літературного твору. Використання мовних особливостей оригіналу та перекладу вивчає стилістика перекладу. Зрозумілість перекладу – ознака того, що він відповідає національно-культурному досвіду читача. Визнання суспільством перекладу вимірює значущість роботи перекладача. Наприкінці ХХ-го століття відійшла у вічність відома перекладачка російської літератури Жужа Раб, творчість якої не знайшла належного визнання. Переклад – це ключ для існування літературного твору, написаного іноземною мовою. Це текст, що відображає культурно-історичні елементи тієї чи тієї епохи. Переклад – це комунікативний процес, що дотримується правил мовних парадигм. Переклади, особливо переклади літературних творів – це більше результат семіотики. Це естетичні сигнали, що базуються на власному прочитанні й розумінні тексту перекладачем, а також на його соціокультурній позиції. Переклади також відображають історичне мислення країни перекладача. Аналізуючи російські та угорські переклади, автор статті дотримується цих типів історичної пам’яті. Також досліджено, як ці переклади відображають підхід перекладача до історичних фактів у прочитанні, в описі та виборі синонімів. Доведено, що історичні стереотипи мови, якою здійснюють переклад, можуть змінювати зміст вихідного тексту.Завантаження
Посилання
Albert, Z. (2006). Legenda Rab Zsuzsáról Forrás 2006:01 75–89 [Elektronikus forrás]. URL: http://www.forrasfolyoirat.hu/0601/albert.pdf (Letöltve: 2018-01-25).
Fónagy, I. (1999). A költői nyelvről. Budapest, 525 pp.
Galgóczy, Á. (2002). A Volga felett. Válogatás a XIX–XX. századi orosz költészetből. Budapest, 249 pp.
Kemény, G. (2002). Bevezetés a nyelvi kép stilisztikájához. Budapest, 228 pp.
Klasszikus orosz költők I–II (1978). E. Fehér Pál, Lator László (szerk.). Budapest, 839 pp.
Kormos, I. (1965). Sárkányölő. Magyar Műhely 1965. III. évf. 12. sz. Digitális Irodalmi Akadémia. [Elektronikus forrás]. URL: http://dia.pool.pim.hu/html/muvek/KORMOS/kormos00001/kormos00150/kormos00150.html (Letöltve: 2018-01-25).
Legeza, I. (2011). Rab Zsuzsa Őrtornyaink. MEK Hangoskönyvtár kötetismertetője. [Elektronikus forrás]. URL: http://legeza.oszk.hu/sendpage.php?rec=li1721 (Letöltve: 2018-01-23).
Rab, Z. (1996). Őrtornyaink. Budapest, 196 pp.
Szathmári, I. (2008). Alakzatlexikon. A retorikai és stilisztikai alakzatok kézikönyve. Budapest, 595 pp.
Szigethi, A. (2017). A szellem anyajegyei – Lermontovtól Ulickajáig. Родинки духи – от Лермонтова до Улицкой. Budapest, 159 pp.
Veres, M. (1965). Az orosz líra századai Tiszatáj 1965. 7. sz. 583–585. [Elektronikus forrás]. URL: http://tiszataj.bibl.u-szeged.hu/3775/1/tiszataj_1965_007_583–585.pdf (Letöltve: 2018 01-25).
Кругозор (1990). Не бродить ... [Elektronikus forrás]. URL: http://norvelloteyhouse.com/mp3/%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%80+9+1990/ (Letöltve: 2018-01-25).
