Щоденники Олеся Гончара: феномен присутності християнсько-консервативної людини Бароко в постпросвітницьку добу (історіософський і культурологічний аспекти)

Анотація

У пропонованій розвідці окреслено концептуальні константи джерел поетики та художнього світоосмислення автора «Собору» та «Подорожі до Мадонни». Акцентовано на необхідності всеосяжного вивчення «Щоденників» О. Гончара, які він вів, починаючи з часів, коли брав участь у Другій світовій війні, – з 1943 року і до останнього часу життя – 1995 року. У статті зосереджено аналітичну увагу на осмисленні базових констант феномену Олеся Гончара, на органічній суголосності його світобачення із трансцендентальною основою – вітчизняною христоцентрично-христонаслідувально-софійною традицією, що налічує вже кілька тисячоліть.

Ключові слова: Олесь Гончар, щоденники, митець-мислитель, світогляд українського Бароко, постпросвітницька доба, ХХ століття.