TY - JOUR AU - Гримашевич, Галина PY - 2022/12/10 Y2 - 2024/03/28 TI - Способи вираження присудка в актовій книзі Житомирського гродського уряду 1611 року JF - Філологічний часопис JA - ФЧ VL - IS - 2 SE - МОВОЗНАВСТВО DO - 10.31499/2415-8828.2.2022.268643 UR - http://fch.udpu.edu.ua/article/view/268643 SP - 27-35 AB - <p>У статті проаналізовано способи вираження присудка в Актовій книзі Житомирського гродського уряду 1611 року. Основним джерелом для дослідження вказаного головного члена речення стала зазначена вище пам’ятка офіційно-ділового стилю початку ХVІІ ст. Саме стиль актової книги зумовив функціонування присудка здебільшого у формах минулого часу з огляду на запис судових справ про вже вчинені злочини. Метод вибірки аналізованого матеріалу та методика лінгвостатистики дали підстави констатувати, що найбільш уживаний простий дієслівний присудок (950 словоформ) у пам’ятці виражений дієсловом у формі минулого часу здебільшого доконаного виду переважно чоловічого роду, оскільки як писарі, так і скаржники в основному були особами чоловічої статі, хоча водночас зрідка зафіксовано й присудки у формах жіночого роду, множини, спорадично – теперішнього та майбутнього часу. Крім того, відзначено функціонування простих дієслівних присудків зі збереженням давніх дієслівних форм минулого часу перфекта та рідко плюсквамперфекта. Складений дієслівний присудок (66 уживань) у досліджуваних офіційно-ділових текстах традиційно складається з допоміжного дієслова в усіх часових формах й найчастіше слова <strong>повиненъ</strong> та інфінітива із суфіксом -<strong>ти</strong>. Частоту функціонування демонструє і складений іменний присудок, ужитий у пам’ятці 47 разів, із переважанням дієприкметника як основного складника цього головного члена речення здебільшого в сполученні з дієсловом-зв’язкою <strong>бути</strong> в різних часових формах. Належність пам’ятки до офіційно-ділового стилю зумовила частоту використання присудків, виражених дієслівною формою на -<strong>но</strong>, -<strong>то</strong> (149 уживань). Проаналізована система вираження присудка в Актовій книзі Житомирського гродського уряду 1611 року підтверджує загальну тенденцію функціонування цього головного члена речення в означений період староукраїнської мови в пам’ятках офіційно-ділового стилю.</p> ER -