http://fch.udpu.edu.ua/issue/feedФілологічний часопис2024-02-26T09:00:27+02:00Ірина Хлистунirynakhlystun@meta.uaOpen Journal Systems<p>«Філологічний часопис» - це періодичне друковане видання, яке публікує статті з актуальних проблем лінгвістики і літературознавства.</p> <p>Журнал «Філологічний часопис» включено до переліку наукових фахових видань України, у яких можна публікувати результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора філософії і доктора наук (наказ № 1471 Міністерства освіти і науки України від 26.11.2020 р.).</p> <p><a href="https://ouci.dntb.gov.ua/?journal=2415-8828">Open Ukrainian Citation Index</a></p> <p><a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=47274">Index Copernicus</a> ICV 2021: 98.85</p> <p> </p>http://fch.udpu.edu.ua/article/view/1.pdfЛексичний повтор як текстотвірний елемент і засіб експресивізації у художньому творі (на матеріалі роману Румаана Алама «Залиш світ позаду»)2023-12-31T14:54:25+02:00Aндрій Безруковdronnyy@gmail.comOксана Боговикoksana.a.bogovik@gmail.com<p>Реактуалізація стилістичного прийому повтору як одного з ключових елементів текстотворення й експресивізації художнього твору, що виражається у його здатності певним чином впливати на читача, його мовну свідомість, емоційну оцінку й культуру сприйняття, визначає мету репрезентованої розвідки. Стаття насамперед фокусується на лексичному повторі, що є засобом ритмізації тексту на рівні слова, фрази, речення, абзацу тощо. Пропонований для аналізу останній роман Румаана Алама «Залиш світ позаду» (2020) насичений різного роду повторами, завдяки яким текст набуває додаткових емоційно-експресивних відтінків. Це експлікується через стилістичні функції повторів, які беруть активну участь у створенні художніх образів і формують семантичну сполучуваність слів, забезпечуючи цілісність оповіді і лексичну когерентність. Методологія дослідження базується на поєднання насамперед методів герменевтичного, лінгвостилістичного, семантичного аналізу. У статті лексичний повтор постає структурним засобом репрезентації і втілення концепту посилення й актуалізації викладеного у тексті. Оскільки композиційна організація роману співвідноситься з особливостями його семантичної структури, повтор як текстотвірний елемент актуалізує ті чи інші характеристики конкретного уривка навіть у різних сегментах твору, роблячи їх семантично узгодженими, формуючи у такий спосіб смислову структуру твору. Лексичні повтори функціонують у межах ідіодискурсу, постаючи невід’ємним компонентом репрезентації авторських інтенцій.</p> <p><strong>Ключові слова: </strong>ідіостиль, емоційність, лексична когерентність, повторення, смислова структура.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://fch.udpu.edu.ua/article/view/2.pdfСИНТАКСИЧНА ФУНКЦІЯ КОМПАРАТИВЕМ: У ПОШУКАХ ІСТИНИ2024-02-24T18:22:50+02:00Олена Дуденкоnusik2009@meta.ua<p>У статті проаналізовано погляди вітчизняних мовознавців на синтаксичні функції порівняльних конструкцій. На матеріалі повісті Любові Пономаренко «Нехворощ» з’ясовано максимальний перелік синтаксичних функцій сполучникових і безсполучникових компаративем у межах простого речення, а також структуру підрядних частин складнопідрядних порівняльних речень. Загострено увагу на найбільш дискусійних питаннях розмежування порівняльних конструкцій, зокрема порівняльного звороту і неповного підрядного порівняльного речення.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Олена Дуденкоhttp://fch.udpu.edu.ua/article/view/3.pdfАКТУАЛІЗАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ КНИЖНОГО І ФОЛЬКЛОРНОГО ПОХОДЖЕННЯ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ГАЛИНИ ТАРАСЮК2024-02-24T18:38:00+02:00Ірина Насмінчукnasminchuk@gmail.com<p>У статті досліджується специфіка функціонування фразеологізмів у поетичних збірках Галини Тарасюк «Жайворове поле», «Горельєфи», «Сотворіння гнізда», «Зерна полину», «Осінній благовіст». Дослідження авторської фразеології мотивується, з одного боку, можливістю заглиблення у творчу лабораторію письменника, а з іншого – появою нових підходів до питання інноваційних процесів у сфері фразеології.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Ірина Насмінчукhttp://fch.udpu.edu.ua/article/view/4.pdfНОМІНАЦІЯ ТЕРМІНІВ КІБЕРБЕЗПЕКИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ2023-12-31T15:16:34+02:00Ігор Ніколічi.e.nikolich@udpu.edu.ua<p>У статті проаналізовано основні типи номінації сучасної української термінології кібербезпеки. Актуальність дослідження зумовлена неуніфікованістю української термінології кібербезпеки. Матеріалом дослідження слугували тексти законодавчих актів, підручників, статей, монографій, словники та інші джерела фактичного матеріалу з галузі кібербезпеки. Номінація в українській терміносистемі кібербезпеки відбувається за допомогою морфологічного словотвору української мови використовуючи всі наявні способи (афіксація, складання та абревіація, неморфологічний словотвір, творення складених номінативних одиниць) з різним ступенем регулярності і продуктивності.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://fch.udpu.edu.ua/article/view/5.pdfСПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРІЗВИЩ МІКРОГРУПИ ТАТО (на матеріалі прізвищ, поширених в Україні)2023-12-31T15:27:11+02:00Юрій Прадідypradid1@gmail.com<p>У статті досліджуються особливості творення прізвищ мікрогрупи<strong> тато</strong> та їх регіональна поширеність в Україні, які не були предметом описання в українській лінгвістичній науці. Зроблено огляд наукових праць вітчизняних мовознавців про теоретичні та прикладні аспекти вивчення українських прізвищ, які й послужили теоретико-методологічним підґрунтям пропонованої розвідки. </p> <p>Із системи прізвищ, поширених на теренах України, виокремлено мікрогрупу прізвищ, утворених від апелятива <strong>тато</strong>, яка налічує 67 прізвищ, основними способами творення яких є суфіксальний і флексійний. Зазначено, що найчастіше такі прізвища утворюються за допомогою суфіксів<strong> -енк(-(-єнк-), -ов </strong>(по 7 випадків).</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://fch.udpu.edu.ua/article/view/6.pdfСКЛАДЕНІ ПРИСУДКИ У РОМАНІ БОЛЕСЛАВА ПРУСА «ФАРАОН» І У ЙОГО ПЕРЕКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ2024-02-24T18:54:01+02:00Людмила Станіславоваstanislavoval@khmnu.edu.uaЛюдмила Терещенкоtereshchenkol@khmnu.edu.ua<p>У статті проаналізовано складені іменні та складені дієслівні присудки на матеріалі роману Болеслава Пруса «Фараон». З’ясовано, які конструкції таких присудків типові для тексту роману. Виявлено та докладно описано способи перекладу складених іменних та складених дієслівних присудків українською мовою на матеріалі перекладу, здійсненого Марією Пригарою. Схарактеризовано особливості перекладу дієслівних зв’язок та іменних частин складених присудків.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Людмила Станіславова, Людмила Терещенкоhttp://fch.udpu.edu.ua/article/view/7.pdfІНТЕРПОЗИЦІЙНІ ДОПОМІЖНІ КОМПОНЕНТИ У СТРУКТУРІ РІЗНОТЕМАТИЧНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ2024-02-24T19:06:37+02:00Наталія Торчинськаtorchynskan@khmnu.edu.uaМихайло Торчинськийmina@ukr.net<p>У статті проаналізовано наявність цитат як основного типу чужої мови в науковому стилі, визначено домінантні способи оформлення покликань (інтерпозиційних допоміжних компонентів) на авторів, зокрема конструкції «номер праці у списку використаної літератури», «порядковий номер у бібліографії + сторінка» (який вважаємо найбільш об’єктивним), «автор + рік + сторінка». Вагомою помилкою є наявність згадок про авторів чи їхні наукові праці без посилань на них.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Наталія Торчинська, Михайло Торчинськийhttp://fch.udpu.edu.ua/article/view/8.pdfХУДОЖНЯ ЕСТЕТИКА АНГЛІЙСЬКИХ ІДІОМ ОНОМАСТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ2024-02-26T07:02:41+02:00Олександр Черевченкоolexa777zevs@gmail.com<p>У статті розглядаються етнічні та індивідуальні фактори впливу на формування концептуально-мовної картини світу, яка виступає об’єднавчим першопочатком кожного окремого народу, маркером національної мови, традицій, культури, літератури. Предметом дослідження стають англійські ідіоми з ономастичним компонентом, етнічну самобутність яких ґенетично визначають найрізноманітніші чинники: умови географічно-кліматичного оточення (природний ландшафт, підсоння, стихійні явища, флора, фауна), історико-соціальні фактори (господарська діяльність, рід занять, стосунки з сусідами, суспільно-політичні форми), ментально неповторні риси національного характеру. Фразеологічні одиниці стають тлом розгортання фразеологічної картини світу англійського етносу як носія оригінального світогляду. Структура та семантика таких ідіом містять не лише назви, пов’язані з територією Англії, а й виходять далеко за її межі, що залежить від ареалу розповсюдження того чи того варіанту англійської мови та її світового значення. Серед ключових фразеологічних одиниць англійської мови визначаємо топоніми (власні імена географічних об’єктів) та антропоніми (власні імена людей), хоча у контексті дослідження представлено й інші групи ідіом. Найбільш поширеними серед них є топоніми міфологічного та історичного походження. Інколи до складу англійських фразеологізмів входять компоненти-етноніми, що позначають назви тих національностей, з представниками яких так чи так контактувала англомовна культурна спільнота. Окремий різновид ідіом утворюють фразеологічні одиниці літературного походження, виникнення яких пов’язане з діяльністю видатних творчих особистостей. Найчисельнішу групу представляють шекспіризми. Досліджувані ідіоми значною мірою відтворюють етнопсихологічні особливості соціуму, його національно-культурну специфіку, демонструючи зразки високої художньої естетики<strong>.</strong></p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Олександр Черевченкоhttp://fch.udpu.edu.ua/article/view/9.pdfПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИ ПЕРЕДАЧІ ГУМОРУ (НА ОСНОВІ РОМАНУ А. БРЕДЛІ «СОЛОДЕНЬКЕ НА ДЕНЦІ ПИРОГА»)2023-12-31T15:53:31+02:00Ірина ШишкінаShyshkinairisha@gmail.com<p>У статті проаналізовано перекладацькі трансформацій з англійської мови українською при передачі гумору. Обраний матеріал дослідження – роман Алана Бредлі «Солоденьке на денці пирога» та його переклад українською мовою, здійснений Марією Лапенко. Аналіз був здійснений на основі типології перекладацьких трансформацій К. Норда.</p> <p>Переклад гумору у романі «Солоденьке на денці пирога» був здійснений за допомогою низки перекладацьких трансформацій, зокрема <em>граматичних, лексико-граматичних та лексичних</em>.</p> <p>Досить часто комічний ефект при перекладі українською посилюється. Такі випадки спостерігаються, наприклад, при членуванні речень, коли перекладачка розділяє одне складне речення на два або декілька простих, роблячи більш помітним та увиразнюючи контекст гумору. Окрім цього, лексичні додавання автентичних українських фразеологічних зворотів та порівнянь надають образності й експресивності перекладу. Як наслідок, мова перекладу стає яскравішою, емоційнішою і виразнішою, тим самим перекладачка не лише передає гумор, але й посилює комічний ефект.</p> <p>Зниження комічного ефекту при перекладі українською трапляється рідко, зокрема, при застосуванні перекладачкою таких трансформацій, як граматична заміна членів речення та цілісне перетворення. У даних випадках було запропоновано власний варіант перекладу та аргументовано його адекватність.</p> <p>У ході дослідження, що має стилістичну перекладацьку спрямованість, знайшла підтвердження гіпотеза відносно того, що перекладацька задача адекватного відтворення змісту передбачає ретельний аналіз комунікативно-прагматичної організації оригінального тексту з подальшим формуванням системи прийомів і засобів відтворення необхідного прагматичного ефекту в тексті перекладу. У більшості випадків перекладачці М. Лапенко вдалося зберегти та передати комічний ефект, який був закладений автором в оригіналі.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 http://fch.udpu.edu.ua/article/view/10.pdf«ЛЕҐЕНДИ СТАРОКИЇВСЬКІ» НАТАЛЕНИ КОРОЛЕВОЇ: ОНОВЛЕННЯ ЖАНРУ2024-02-26T08:21:55+02:00Вадим Василенкоvadym.s.vasylenko@gmail.com<p>Статтю присвячено аналізу «Леґенд Старокиївських» Наталени Королевої як індивідуально-авторського бачення (візії) давньоукраїнської історії, проблемам їхньої жанрової специфіки, ймовірної історичної і літературної джерелографії, природи художньої образності. Стверджується, що письменниця модернізувала традиційний в українській літературі жанр легенди, зокрема через синтез міфологічного, історичного й апокрифічного елементів, використання літературних і фольклорних засобів, звернення до принципів історизму та психологізму.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Вадим Василенкоhttp://fch.udpu.edu.ua/article/view/11.pdfХУДОЖНЯ СПЕЦИФІКА ОБРАЗУ ЖІНКИ В РОМАНІ К. ТУЧКОВОЇ «ВИГНАННЯ ҐЕРТИ ШНІРХ»2024-02-26T08:34:18+02:00Інна Приймакprijmak_inna@ukr.net<p>У статті розглядається художні особливості «жіночої літератури» в сучасному чеському письменстві. Досліджено специфіку моделювання образу жінки в романі «Вигнання Ґерти Шнірх» К. Тучкової; простежено ґендерну специфіку роману, з’ясовано його роль і місце у літературному процесі сьогодення. Твір розглядається у контексті загальноєвропейської мистецької тенденції, з урахуванням сучасних феміністичних студій.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Інна Приймакhttp://fch.udpu.edu.ua/article/view/12.pdfУКРАЇНСЬКІ СВІТОГЛЯДНІ КОНСТАНТИ В ДЕРЖАВОТВОРЧОМУ Й НАЦІЄТВОРЧОМУ КОНТЕКСТАХ ХХ СТОЛІТТЯ. ЛІТЕРАТУРНІ ОБРИСИ Й ФІЛОСОФСЬКІ ОБРІЇ (Тарас Шевченко, Євген Маланюк, Павло Тичина, Олександр Довженко)2024-02-26T09:00:27+02:00Павло Ямчукjamchuk1972@gmail.com<p>У пропонованій увазі читачів студії окреслюються, аналізуються та актуалізуються в сучасному ціннісно-смисловому дискурсі провідні концепти вітчизняної філософсько-українознавчої думки ХХ століття, які репрезентовані у думках та аксіологічних візіях митців-мислителів Тараса Шевченка, Павла Тичини, Євгена Маланюка, Олександра Олеся, Олександра Довженка, Ліни Костенко. Контекстуально наведено мемуарні свідчення В. Молотова та А. Мікояна, які вияскравлюють даний дослідницький ціннісно-смисловий дискурс. Окрім того, в статті привернено увагу до концептуально вагомих ідей українського генія світового масштабу – Олександра Довженка, які мають перспективу в сьогоденні й майбутньому з огляду як на суто літературознавче так і на культурологічне світоосмислення буття українців.</p>2023-11-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Павло Ямчук