Філологічний часопис

Структурно-функційні особливості парцелятів Наталії Гурницької

Олена Дуденко — 2024-11-27

У статті розкрито структурні, семантичні і текстотворчі особливості парцельованих конструкцій у романі Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону». З’ясовано, що парцеляція в авторському дискурсі стала особливим експресивно-синтаксичним прийомом, що сприяє мовному лаконізму наратора, влучній характеристиці образів, дає змогу акцентувати на значущому, посилювати мовну експресію. Виокремлено найважливіші функції парцелятів у тексті роману, серед яких такі: характеризувальна, смислетвірна, емотивна, логічна та ін.

Особливості перекладу безеквівалентної лексики (на матеріалі серії «Народ повітря» Голлі Блек)

Олена Ємельянова — 2024-11-27

Передача безеквівалентної лексики – слів і виразів, для яких немає точних еквівалентів в іншій мові – з однієї мови на іншу є важливою проблемою в сучасному художньому перекладі. Ця особливо помітною при перекладі творів жанру фентезі, де автори часто створюють нові терміни та поняття, які відображають вигадані світи та культурні особливості. Однією з таких авторів є Голлі Блек, книги якої, зокрема серія «Народ повітря», містять багатий лексичний ряд, який важко перекласти через відсутність прямих еквівалентів в інших мовах. Мета дослідження – розглянути особливості перекладу безеквівалентної лексики на прикладі романів Голлі Блек із серії «Народ повітря», а також проаналізувати прийоми, використані при їх перекладі українською мовою.

Безеквівалентну лексику в романах Голлі Блек було класифіковано за такими категоріями: культурологічні лакуни, відсутні в мові, на яку перекладаємо, слів на позначення понять, наявних лише в певних культурах і суспільствах, та які мають передаватися одним словом, відсутність слів через мовні причини (за класифікацією М. Кочергана).

Проблеми перекладу безеквівалентної лексики виникають через відсутність культурних або лінгвістичних аналогів у мові перекладу, що зумовлює необхідність використання спеціальних підходів для передачі змісту та атмосфери оригіналу. Однією з головних труднощів є необхідність зберегти семантичну точність і стилістичну відповідність, одночасно створюючи відчуття занурення у вигаданий світ. У статті представлено декілька способів перекладу безеквівалентних одиниць: дослівний переклад, модуляція, додавання, транскодування, синонімічна заміна. Аналіз перекладів показав, що українська перекладачка циклу «Народ повітря» здебільшого надає перевагу дослівному перекладу, щоб зберегти неповторну атмосферу світу Голлі Блек. Це додатково дозволяє полегшити розуміння для читача, який не знайомий зі світом фентезі.

Вторинна номінація як засіб створення образу ворога (на матеріалі онлайн-ресурсу)

Борис Коваленко — 2024-11-27

В умовах російсько-української війни, чимала роль належить ЗМІ, зокрема й електронним, які активно впливають на свідомість та емоції читачів / слухачів і цим самим формують громадську думку.

Дослідники відзначають, що особливістю мови засобів масової інформації є постійне поповнення новими засобами експресивного мовлення на тлі стандартних штампів. Вторинна номінація є вагомим засобом створення мовної образності в ЗМІ.

Проаналізувавши сучасний політичний інформаційний простір Internet-ЗМІ, виявлено, що серед негативно-оцінних мовно-виразових засобів найчастотнішими є лексеми на позначення рф, їхніх мешканців та путіна.

Фонаційне уподібнення на межі різних ритмічних структур у сучасній українській літературній мові

Світлана Ковтюх — 2024-11-27

У статті розглянуто випадки фонетичного явища фонаційного уподібнення між приголосними звуками, засвідченого на межі різних ритмічних структур (тактів) у сучасній українській літературній мові. Проаналізовано наявність чи відсутність прикладів такого виду асиміляції в наукових працях, орфоепічних словниках, посібниках і підручниках для закладів вищої освіти. З’ясовано, що на межі різних фонетичних слів явище уподібнення в українській мові без винятків відбувається тоді, коли глухий приголосний опиняється в позиції перед дзвінким, тобто це випадки асиміляції за дзвінкістю. Крім того, пояснено приклади подвійної асиміляції – за дзвінкістю й місцем творення, за дзвінкістю й місцем та способом творення, за дзвінкістю та м’якістю, а також потрійної асиміляція за дзвінкістю, місцем і способом творення та твердістю.

Епістолярний вокатив у ранньоновоанглійській мові

Аліна Куц — 2024-11-27

Стаття присвячена проблемі визначення соціально комунікативних особливостей вокативних утворень у епістолярних текстах ранньоновоанглійського періоду. Основну увагу приділено мовноетикетним одиницям ввічливості, які обираються відповідно до соціального статусу комунікантів, їхнього виховання, віку, статі, емоційних та етичних норм. У статті виокремлено дві категорії вокативів: особові та безособові. Окремо розглянуто такі категорії вокативів, як звертання для вираження прихильності, терміни на позначення родинних стосунків, фамільяризатори, пестливі форми, іменні звертання та гоноративи.

Лексикографічна база даних як інструмент дослідження семантики прикметників української мови

Ірина Олександрук — 2024-11-27

У статті здійснено опис лексикографічної бази даних, розробленої для дослідження семантики прикметників на матеріалі електронної форми тлумачного Словника української мови у 20 томах. Зосереджено увагу на експліцитному представленні лексичного значення словникових одиниць в електронному словнику, що є важливого вимогою для їх подальшого застосування в системах автоматизованого опрацювання інформації.

Інформаційні ресурси для перевірки й коригування українськомовних текстів

Людмила Радомська — 2024-11-27

У статті досліджено онлайн-сервіси для перевірки й коригування помилок в українськомовних текстах. Здійснено грунтовний аналіз результатів тестування найпоширеніших сучасних ресурсів на звичайних алгоритмах та на основі ШІ. Запропоновано найефективніші сервіси, які найкраще впоралися з виправленням орфографічних, пунктуаційних, лексичних і граматичних помилок. Визначено методи подальшого вдосконалення ресурсів нейромережі для редагування складних українськомовних текстів.

Лінгвістичні технології інформаційно-психологічного впливу на масову свідомість (на матеріалі промов політичних лідерів)

Сергій Чернобровченко — 2024-11-27

У статті досліджуються лінгвістичні технології інформаційно-психологічного впливу на масову свідомість. Розкрито, як пропаганда, спираючись на психологію мас, впливає на базові людські інстинкти з метою формування громадської думки для досягнення власних цілей. Окреслено різноманітні лексико-семантичні прийоми та методи впливу на масову аудиторію, а також проаналізовано різні простори, у яких цей вплив здійснюється, і розглянуто інструменти та концепції маніпулювання свідомістю людей.

Матеріали до «Словника ойконімів Черкащини» (В)

Ірина Гонца — 2024-11-27

Стаття продовжує цикл публікацій, присвячених українській регіональній ономастиці, зокрема ойконімії Черкащини. У дослідженні здійснено класифікацію ойконімів, що починаються на літеру «В», за лексико-семантичними ознаками, врахувавши внутрішні та зовнішні чинники номінації. Розглянуто принципи та способи формування назв, притаманні кожному класу вихідних пропріативів. Особливу увагу приділено двокомпонентним ойконімам, домінантною структурною моделлю яких є сполучення прикметника та іменника. Виявлено, що такі назви виникали шляхом метонімії, синекдохи або метафоричного порівняння і характеризують денотат за фізичними властивостями ґрунту, розміром, місцем розташування чи іншими ознаками.

Проаналізовано вплив екстралінгвальних факторів на формування ойконімійної системи Черкащини, а також нетиповість найменувань типу прийменникових конструкцій і складених номінацій. У статті доведено, що семантичні характеристики апелятивної та пропріальної лексики суттєво відрізняються, а критерії їх семантичного аналізу є специфічними для кожного класу. Практична цінність роботи полягає у внесенні географічних назв регіону до загальнослов’янського топонімікону, що збагачує його історико-лінгвістичний контекст.

Спогад та уява в оповіданні Вадима Лесича «Інтруз»

Тарас Головань — 2024-11-27

У статті проаналізовано оповідання Вадима Лесича «Інтруз» (1948), що є чи не єдиним опублікованим прозовим твором поета із тих, про які відомо. Застосовано здебільшого герменевтичний підхід, а також метод аналогії. Оповідання проаналізовано в річищі поетичної творчості Вадима Лесича. Зроблено висновок, що «Інтруз» є яскравим зразком психологічного письма. У центрі уваги письменника – спогад, що становить не так відтворення пережитого, як конструювання нової реальності, адже підпорядкований уяві як стихійній зовнішній силі, що полонить людське єство та підміняє собою дійсність. Уявному спогаду письменник протиставляє згадування, що ґрунтується на пам’яті тіла та слугує життєвим дороговказом. Лесичеве трактування людини як зосередження стихійних сил, що перетворюють її на об’єкт упливу, суголосне мізерабілізму – мистецькому напряму середини ХХ століття, зокрема, творчості його чільних представників – Бернара Бюффе, Жана Карзу, Альберто Джакометті.

Проблеми жіночої емансипації в новелістиці Ореста Авдиковича: текст і контекст

Тетяна Лопушан — 2024-11-27

У статті розглядаються джерела авторського інтересу та особливості інтерпретації феміністичного суспільного дискурсу в новелістиці Ореста Авдиковича, західноукраїнського письменника-модерніста другого плану, чия творчість належить до досить нетривалого проміжку помежів’я ХІХ – ХХ століть.

Авторка підкреслює, що соціально-політичні чинники розвитку українського жіночого руху в західноукраїнських землях уже знайшли досить широке висвітлення в українському гуманітарному науковому просторі. Орест Авдикович – педагог і активний громадський діяч, автор кількох збірок оповідань («Поезія і проза» (1899), «Нетлі» (1900), «Метелики» (1900), «Демон руїни» (1901) «Моя популярність та інші оповідання» (1905)), у своїй прозі звертався до різноманітних актуальних проблем українського суспільного життя, не відмовляючись при цьому від руху в сторону декадентської стилістики. Однак звернення письменника до гендерної проблематики зумовлене не лише його громадянською позицією, але й особистими мотивами. Його дружина Климентина Авдикович-Глинська була активною учасницею жіночого руху, а після смерті чоловіка стала більш відомою завдяки своїй комерційній, меценатській та феміністській діяльності, заснувавши фабрику солодощів «Фортуна» в Перемишлі (пізніше – «Фортуна Нова» у Львові), яка стала одним з підрозділів сучасного «Світоча».

До розгляду особливостей втілення феміністичної проблематики було обрано кілька новел письменника зі збірки «Моя популярність та інші оповідання». Особливий інтерес у статті надається аналізу характеру авторської рецепції становища української жінки в містечковому галицькому середовищі межі ХІХ – ХХ століть та проблемі жіночої емансипації з погляду чоловіка.

Аналіз текстів письменника зі збірки «Моя популярність та інші оповідання» дозволяє стверджувати, що у новелістиці Ореста Авдиковича виявилася загальна тенденція пробудження інтересу до феміністичної проблематики, що стала важливою складовою становлення української модерни. Непослідовність і обережність автора у своїх поглядах на питання руйнування патріархальної традиції унаочнює особливості перебігу процесу модернізації суспільної свідомості в Галичині межі ХІХ – ХХ століть.

Сутність генетичного підходу до вивчення зарубіжної літератури

Леся Поліщук — 2024-11-27

У статті проаналізовано генетичний підхід у вивченні зарубіжної літератури, спрямований на аналіз еволюції літературного твору в процесі його створення. Це метод дослідження, що акцентує увагу на вивченні еволюції літературних творів та їхніх авторів через аналіз манускриптів, чернеток, кореспонденції, щодо процесу їх створення. Він дозволяє краще зрозуміти творчий шлях письменника, його ідеї, мотивацію та впливи.

Еволюція літературного твору в процесі його створення може бути цікавою та складною. Починаючи з ідеї або концепції, автор поступово розробляє сюжет, персонажів, стиль та інші аспекти твору. Цей процес може включати численні переписування, редагування та перегляди, що сприяють покращенню якості праці. Під час еволюції будь-якого витвору можуть змінюватися тематика, настрій та підходи до представлення матеріалу. У кінцевому результаті ми бачимо продукт, який відображає не лише початкову ідею автора, а й його досвід, вплив зовнішніх факторів та сам процес творчості.

Цей підхід досліджує не лише готовий текст, але й усі етапи його творчого процесу: від ідеї та першої нотатки до фінальної версії та рецепції в читача. Головна увага зосереджена на вивченні мотивацій, інтенцій автора, творчих стратегій та засобів виразності. Генетичний підхід дозволяє краще зрозуміти творчий процес письменника та виявити вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на формування літературного тексту.

Вивчення мотивацій, інтенцій автора, творчих стратегій та засобів виразності може розкривати глибину літературної праці. Це включає аналіз мотиваційного фону автора, його цілей та намірів, які відображаються у творі. Також важливо вивчати творчі стратегії автора, які відображають його підхід до створення своєї роботи, такі як використання певних літературних технік, стилістичних прийомів та сюжетних конструкцій. Засоби виразності, такі як мовні засоби, образність, ритміка, допомагають автору передати свої ідеї та емоції, а також впливають на сприйняття твору читачем. Вивчення цих аспектів допомагає глибше зрозуміти літературний твір та його значення.