Філологічний часопис http://fch.udpu.edu.ua/ <p>«Філологічний часопис» - це міжнародне періодичне друковане видання, присвячене актуальним проблемам лінгвістики і літературознавства.</p> <p>Журнал «Філологічний часопис» внесено до переліку наукових фахових видань України, у яких можна публікувати результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора філософії і доктора наук (наказ № 1471 Міністерства освіти і науки України від 26.11.2020 р.).</p> <p><a href="https://ouci.dntb.gov.ua/?journal=2415-8828">Open Ukrainian Citation Index</a></p> <p><a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=47274">Index Copernicus</a> ICV 2020: 89.22</p> <p> </p> uk-UA <div class="oIy2qc" data-message-text="Імена та адреси електронної пошти, внесені в цей сайт журналу, будуть використовуватися виключно для зазначених цілей цього журналу і не будуть доступні для будь-яких інших цілей або для будь-якої іншої сторони. Відповідальність за технічний зміст і захист патентованого матеріалу покладається виключно на автора (авторів) та їх організації і не є відповідальністю видавця, журналу або його редакції. Головний автор відповідає за те, щоб статтю було схвалено всіма іншими авторами. Відповідальніст">Імена та адреси електронної пошти, внесені в цей сайт журналу, будуть використовуватися виключно для зазначених цілей цього журналу і не будуть доступні для будь-яких інших цілей або для будь-якої іншої сторони. Відповідальність за технічний зміст і захист патентованого матеріалу покладається виключно на автора (авторів) та їх організації і не є відповідальністю видавця, журналу або його редакції. Головний автор відповідає за те, щоб статтю було схвалено всіма іншими авторами. Відповідальність автора полягає в отриманні всіх необхідних дозволів на використання авторських прав для використання будь-яких матеріалів, захищених авторським правом, до рукопису до подання.</div> dvv2812@ukr.net (Василь Денисюк) dvv2812@ukr.net (Василь Денисюк) Tue, 31 May 2022 17:45:07 +0300 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Зображення саду Софіївки у творі Теодора Темері Guide de de Sophiowka surnomme la merveille de l`Ukraine Jardin de la couronne situe pres d`Human, dans les colonika militaires http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257963 <p>Сад Софіївка, побудований польським графом Станіславом Щенсним Потоцьким, здобув світову славу. Це підтверджують літературні та публіцистичні праці про цей сад, написані письменниками та дослідниками з різних країн. У статті проаналізовано твір Теодора Темері <em>Guide de Sophiowka surnomme la merveille de l`Ukraine Jardin de la couronne situe pres d`Human, dans les colonika militaires</em>, визначено його особливості, зроблено спроби відокремити історичні факти, описані у творі, від художньої вигадки. Досліджено цікаві факти про створення саду Софіївка, не описані в інших джерелах. Одним з оригінальних зразків творів про Софіївку є досліджуваний у статті своєрідний поетичний путівник по саду, написаний Теодором Темері, який був директором Пансіонату для шляхетних дівчат в Умані протягом 22 років. У статті проаналізовано докладний і художній опис куточків саду в <em>Guide de Sophiowka</em> … Теодора Темері. Авторка зауважує, що при створенні своєї роботи Темері часто використовував не лише історичні факти, але й легенди та міфи. Тому твори Темері в літературознавстві визначаються як літературно-історичні, а всі події, описані у статті, мають бути ретельно проаналізовані з метою визначення, є вони вигадкою чи історичним фактом. Стаття є оригінальною авторською спробою дослідження <em>Guide de Sophiowka</em> ... Теодора Темері та ролі цього твору у формуванні літературного образу Софіївки.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: Guide de Sophiowka, Умань, Україна, сад, легенда, форма, Софіївка, Метцель, Потоцький.</p> Мар'яна Ємельянова Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257963 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Категорія гри як філософський і естетичний чинник творчості Германа Гессе http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257965 <p>У науковій розвідці здійснено інтерпретацію романів Германа Гессе «Степовий вовк» та «Гра в бісер» на основі діалогу «автор – герой – читач», побудованого на засадах інтелектуальної гри. Проілюстровано, що категорія гри – як магічного первня творчості, як засобу творення та функціонування культурних цінностей, як художнього комунікування – є концептуальною для митця. Мета цієї гри – читач, наділений багатою уявою. Модель ідеального, здатного на співтворчість читача, згідного сприйняти всі правила пропонованої гри, закладена в текстах Г. Гессе.</p> <p>Акцентовано на тому, що філософія та естетика є вихідними, невід’ємними засадами концепції гри Гессе. Митець виходить з позицій естетики (як шляху-порятунку від реальності) і завдяки цій естетиці прагне до філософського осмислення глибин власного підсвідомого й свідомого, вирішуючи цю проблему власне актом творення. Творчість Гессе була своєрідною ігровою комунікацією з власними праглибинами, які автор не побоявся винести «на люди». Постійна роздвоєність персонажів, дослідження варіацій життєвих шляхів, становлення духовної особистості, пошуки істини – проблеми, які найбільше турбували Гессе, тому й були висвітлені в його творах. Автор «грав» у конструювання власної особистості, ні на мить не забуваючи про прикру реальність, що була джерелом його реального «я». Гра допомагає йому перемогти цю реальність, дає можливість бути «тим», ким бажає бути душа, і «там», куди вона прагне. Більшість творів письменника засновані на грі інтелекту, проте Гессе потребує довіри читача, він не має наміру обманювати його, навпаки – автор хоче зробити його своїм співучасником у створенні романного світу: він грає «красою» і пропонує це зробити своїм читачам.</p> <p>Доведено, що концепція гри для Гессе є принципом організації художнього тексту й основою літературної комунікації. Гра є основною засадою діалогу «автор – герой – читач».</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: Герман Гессе, «Степовий вовк», «Гра в бісер», діалог «автор – герой – читач», інтелектуальна гра.</p> Тетяна Чонка, Адальберт Барань Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257965 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Щоденники Олеся Гончара: феномен присутності християнсько-консервативної людини Бароко в постпросвітницьку добу (історіософський і культурологічний аспекти) http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257974 <p>У пропонованій розвідці окреслено концептуальні константи джерел поетики та художнього світоосмислення автора «Собору» та «Подорожі до Мадонни». Акцентовано на необхідності всеосяжного вивчення «Щоденників» О. Гончара, які він вів, починаючи з часів, коли брав участь у Другій світовій війні, – з 1943 року і до останнього часу життя – 1995 року. У статті зосереджено аналітичну увагу на осмисленні базових констант феномену Олеся Гончара, на органічній суголосності його світобачення із трансцендентальною основою – вітчизняною христоцентрично-христонаслідувально-софійною традицією, що налічує вже кілька тисячоліть.</p> <p><strong>Ключові слова: </strong>Олесь Гончар, щоденники, митець-мислитель, світогляд українського Бароко, постпросвітницька доба, ХХ століття.</p> Павло Ямчук Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257974 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Єлизавета Барань. Hungaro-Ucrainica. Угорсько-українські зв’язки: мовна інтерференція і мовознавчі контакти (Берегове – Ужгород : ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ – ТОВ «РІК-У», 2021. 310 c.) http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257976 <p>Рецензія на книгу</p> Катерина Дудич-Лакатош, Василь Сіладі Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257976 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Зрощення з компонентом -наш в українських інтернет-виданнях http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257905 <p>Події в Україні протягом 2014–2019 рр. (зухвала анексія Криму росією, утворення днр, лнр, спроби приєднати до федерації весь південь і схід України) призвели до чималих суспільних змін, зокрема й у царині філології та журналістики. Одним із неологізмів, що почали активно функціювати в різних текстах, пов’язаних із російсько-українською війною, було слово <em>Кримнаш</em>, поява якого пов’язана з анексією Кримського півострова росією, через що значення лексеми в текстах відрізняється залежно від сторін конфлікту.</p> <p>Воно утворене лексико-синтаксичним способом, коли словосполучення втрачає свої ознаки і починає використовуватися як одне слово. Лексема <em>Кримнаш</em> стала моделлю для творення подібних оказіоналізмів, проаналізованих у цій статті. Вони поділені на різні групи залежно від значення.</p> <p><strong>Ключові слова:</strong> словотвір, лексико-синтаксичний спосіб, Кримнаш, мова засобів масової інформації, оказіоналізми.</p> Олег Андрішко Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257905 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Репрезентація ґендерно маркованої лексики через соціокультурні трансформації мовної особистості http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257910 <p>У статті артикулюються соціолінгвістичні засади репрезентації ґендерної термінології в контексті соціокультурних трансформацій мовної особистості. Усвідомлення комунікації постулюється як необхідна передумова наукового розуміння як мовної особистості, так і впливу соціокультурних змін на її розвиток. Для дослідження головно використовуються методи відбору, опису та синтезу. Стратегії вживання ґендерно маркованої лексики, що виокремлюються як певний індикатор диференціації чоловічого/жіночого, набувають важливого значення в аспекті вивчення мовної особистості, оскільки категорія ґендеру – одна з базових, що визначає психологічний і соціальний розвиток особи, зокрема її вербальну поведінку. Функціонування ґендерно маркованої лексики в контексті становлення й розвитку мовної особистості зумовлене такими соціокультурними процесами, як орієнтація на ґендерно коректну модель спілкування, уникнення ґендерної асиметрії в мові, динаміка розвитку суспільства. <em>Ґ</em>ендерно маркована лексика може, з одного боку, виступати модулятором вербальної поведінки індивідуума, регулятором процесів інтеріоризації мовлення, а з іншого, бути інструментом конструювання лінгвістичної картини світу, детермінантним параметром онтологізації мови. Специфіка формування мовної особистості в контексті соціальних і культурних зсувів останніх років експлікує ідею взаємозалежності мовленнєвої поведінки й соціокультурних процесів. Мовна особистість постає репрезентантом феномену особистості в цілому, що відображає соціальний і культурний рівні екзистенції, виявлені через мову.</p> <p><strong>Ключові слова: </strong>мовець, комунікація, соціальна паритетність, вербалізація, ґендер, поведінкова модель.</p> Оксана Боговик, Андрій Безруков Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257910 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Слов’янські слова, пов’язані з життям колгоспів, у закарпатській угорській мові http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257915 <p>Протягом останнього століття в угорських поселеннях Закарпаття значну роль відігравало функціювання колгоспів, що, природно, позначилося на мові людей, які там працювали. Слов’янські неологізми, що з’явилися в той час і використовувалися й угорцями, з розпадом системи стали історизмами й увійшли в початкову фазу процесу архаїзації. Актуальність соціолінгвістичних досліджень у цій галузі підкреслюється поступовим старінням і смертністю потенційних інформантів, зокрема колгоспників.</p> <p>У рамках цієї статті представлено деякі запозичені слова та їх специфіку на основі результатів анкетування в Берегівському районі про функціювання колгоспно-радгоспної системи.</p> <p><strong>Ключові слова:</strong> угорські говори Закарпаття, колгоспно-радгоспна система, східнослов’янські запозичення, соціолінгвістичні дослідження.</p> Вільмош Газдаг Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257915 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Типи мотивації похідних англійських слів із суфіксом -ment у словотвірних рядах http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257918 <p>Стаття присвячена дослідженню мотивації похідних англійських слів із суфіксом <em>-ment, </em>що входять до складу словотвірних рядів. Реляторна мова аплікативної породжувальної моделі застосована для докладного аналізу R-структури слів, що дало змогу розглянути всі типи мотиваційних відношень у словах із суфіксом <em>-ment. </em>Зроблено висновок про наявність синхронійної лексичної мотивації в досліджуваних словах.</p> <p><strong>Ключові слова:</strong> словотвірний ряд, синхронійна лексична мотивація, аплікативна породжувальна модель, мотиваційні відношення.</p> Олена Доценко Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257918 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Лінгвальна презентація коронавірусу в українському релігійному медійному дискурсі http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257921 <p>У статті описано особливості мовної презентації коронавірусної хвороби та супутніх із нею реалій у текстах релігійних медіа. Джерелом дослідження стали тексти українських релігійних діячів, представлені в засобах масової інформації. Зроблено висновки, що мовним інструментом представлення хвороби та супутніх із нею реалій є персоніфікація. Лексеми на позначення пандемії, вірусу сполучаються з великою кількістю дієслів, що називають активні дії, когнітивні процеси тощо. У мовному відображенні коронавірусних реалій найбільш важливу роль відіграє метафоризація. У текстах релігійних засобів інформації, як і в інших дискурсах, реалії коронавірусної хвороби переважно концептуалізуються через метафори війни, рідше засвідчено метафори вогню, хвороби, мариністичні метафори.</p> <p>Особливістю представлення коронавірусу в релігійних текстах є представлення його як засобу випробування віри, нагоди переосмислити спосіб життя і зміцнити духовні цінності, внаслідок чого він набуває позитивної оцінки. Для релігійних текстів характерним є не тільки метафоричне представлення самого коронавірусу, але й поява на базі коронавірусної лексики нових метафор, що вербалізують духовне життя людини: <em>вірус егоїзму, вірус байдужості, антитіла солідарності</em> тощо.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: мова коронавірусу, метафора, персоніфікація, релігійний дискурс, релігійні медіа.</p> Тетяна Жила Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257921 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Особливості мішано-перехідних говірок Надвірнянщини http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257924 <p>У статті на підставі зіставлення зведених карт типових ізоглос, укладених на матеріалі більше 50-ти карт поширення лексико-семантичних та фонетичних явищ у говірках Надвірнянського району Івано-Франківської області, виявлено протиставні структурно-територіальні об’єднання в межах діалектного континууму Надвірнянщини, визначено смугу мішано-перехідних говірок гуцульсько-покутського, гуцульсько-наддністрянського, наддністрянсько-покутського типів та описано їх особливості, зокрема зауважено, що говірки, розташовані в суміжжях покутського і наддністрянського, покутського і гуцульського, наддністрянського і гуцульського говорів, постали унаслідок контактування генетично близьких говорів. Виявлено, що для мішано-перехідних говірок діалектних суміж Надвірнянщини характерні поєднання різнодіалектних рис, згасання явищ лексики і семантики, які властиві для ядра діалектів, постання контамінованих форм, активне збагачення говірок синонімічними рядами, збереження архаїчних значень. Водночас їхні системи не зазнають докорінних змін, виявляють ознаки механічного змішування елементів суміжних говорів.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: ареалогія Надвірнянщини, перехідні говірки, мішані говірки, мішано-перехідні говірки, діалектна межа.</p> Леся Кисляк Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257924 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Із спостережень над буковинською говіркою села Южинець http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257935 <p>У статті проаналізовано фонетичні, морфологічні та синтаксичні риси, проявлені в мовленні діалектоносіїв говірки с. Южинець. Типові риси говірки притаманні мовленню всіх опитаних мовців, однак відрізняються кількістю та частотою вияву. Спостереження над записами діалектного спонтанного мовлення дали підстави стверджувати про стійкість їх до нівеляції та кваліфікувати говірку як типову буковинську. Виявлено окремі не записані раніше лексеми і фраземи, що доповнюють словник говірки.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: говірка, буковинські говірки, типові діалектні риси, діалектне мовлення, діалектний текст.</p> Людмила Колєснік Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257935 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Синтагматичні відношення в семантиці гастрономізмів (на матеріалі кулінарних сайтів Інтернету) http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257938 <p>Стаття присвячена лінгвістичній семантичній характеристиці гастрономізмів на матеріалах кулінарних сайтів Інтернету. Гастрономізми визначені як найменування страв, які вживають для харчування. Доведено, що важливою стороною гастрономічної семантики є синтагматичні відношення у складних найменуваннях, які базуються на лексичних і граматичних значеннях їх компонентів. У статті виокремлено три види комбінації мовних одиниць у гастрономізмах: 1) за компонентами значень; 2) за денотатами, на які вказують мовні одиниці; 3) за граматичними значеннями (синтаксичними позиціями). За компонентами значень поєднуються родові імена кулінарних виробів та імена з додатковими харчовими та нехарчовими значеннями, а також родові імена та власні імена, що становлять собою іншомовні запозичення, топоніми та антропоніми. За денотатами складні гастрономізми є, як правило, поєднанням денотативних значень страв та їх харчових і нехарчових ознак, страв та їх частин, а також страв і способів їх приготування, їх призначень та функцій. За граматичними значеннями виокремлено поєднання суб'єкта та його визначень – простих і складних. Особливим видом поєднань за граматичним значенням є розгорнуті суб'єкти, що складаються з родової номінації страви і власного імені.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: гастрономізми, кулінарні сайти, семантика, синтагматичні відношення, лексичне значення, граматичне значення, денотат.</p> Людмила Кулешова, Надія Степаненко Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257938 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Досвідні основи поняття "моральність" у німецькій та угорській мовах http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257941 <p>У статті досліджено поняття «моральність» із позиції когнітивної лінгвістики. Виокремлено частину багаторівневого дослідження німецько-угорських мовних корпусів, емпіричну основу поняття «моральність». Наголошено на тому, що основу поняття «моральність» можна назвати потенційно універсальною, однак потенційно універсальна концептуалізація може набувати специфічних форм через соціокультурні особливості контексту. Представлено характерні риси цього процесу в угорському та німецькому культурному контексті. Дослідження проведено на основі двох корпусів, що містять по 3000 висловлювань. Зразок угорською мовою складено на основі угорського національного корпусу. Для складання німецького зразка використано національний цифровий корпус Wörterbuch der deutschen Sprache (DWDS). Виконано якісний і кількісний аналіз метафоричних виразів. Результати засвідчили, що у двох мовах є зміщення акцентів у концептуальних метафорах, але суттєвих відмінностей виявити не вдалося.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: когнітивна лінгвістика, метафорична концептуалізація, культурний контекст, мораль, досвідна основа.</p> Ілона Лехнер Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257941 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Способи номінації синього і жовтого кольорів у польській мові http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257945 <p>Уже кілька тижнів у ландшафті польських міст домінують два кольори – синій та жовтий. Вивішуючи українські прапори, ми демонструємо солідарність із сусіднім народом, який постраждав від війни. Проаналізовано способи сприйняття, а отже, номінації чи опису цих кольорів тими, хто послуговується польською мовою. Автори статті орієнтуються на традиційні, загальновживані назви, а також методи опису відтінків обох кольорів. З цією метою використано міжнародну систему RAL, запроваджену в 1927 році і використовувану виробниками барвників і торговцями з різних галузей промисловості. Інтернаціоналізація цієї системи викликала необхідність розробити відповідну назву для кожного кольору в кожній мові. У статті також запропоновано короткий опис символічних значень обох кольорів.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: кольори, номенклатура, описові найменування, семантика, система RAL.</p> Маріола Вальчак-Міколайчакова, Александер Міколайчак Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257945 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Світлини із сімейного архіву як джерело дослідження мовного оформлення весільного обряду http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257949 <p>У статті з’ясовано роль світлин із сімейних архівів як джерела для дослідження весільної обрядовості, її номінації та народних вірувань, пов’язаних із одним із головних родинних обрядів. Зауважено, що фото – важливі джерела для багатоаспектних лінгвістичних, етнографічних, культурологічних, історичних досліджень, оскільки є документами своєї епохи, які сприймаються сучасниками як такі, що надають достовірну інформацію. Підкреслено, що для докладного опису етапів, номінації весільного обряду та прикмет і повір’їв, з ним пов’язаних, дослідники, як правило, використовують докладні питальники, проте найкраще явища всіх мовних рівнів говірки фіксують у суцільних текстах, які виникають у спонтанних або в тематичних розповідях. Розгляд світлини викликає позитивні емоції в мовця і сприяє викладу оповіді-спогаду, для якої властиві маркери часового шару «раніше» (<em>тоді, в те времйа, колись так було, зара не так</em>), мовні штампи, фонетичні, лексичні, граматичні риси, синтаксичні конструкції, фразеологізми, характерні для говірки, яку репрезентує оповідач.</p> <p>Джерелами статті стали сімейні архіви 3-х жительок сіл Буцні та Сеферівка Барського району Вінницької області, які є типовими подільськими говірками. У статті зауважено, що номінацію етапів, учасників та атрибутів весільного обряду дозволяють виявити подієві (що зображують окремі моменти подій, дій, фактів життя), портретні (зображення одного або кількох осіб) та видові (зображення предметів) фотографії.</p> <p>Різночасові світлини весільного обряду дозволяють простежити редукцію самого обряду та динаміку лексем, що його обслуговують.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: номінація весільної обрядовості, подільські говірки, оповідь-спогад, подільський говір, текстоцентризм діалектологічних досліджень, подієві, портретні, видові світлини.</p> Тетяна Тищенко, Надія Ткачук Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257949 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Структурно-граматичні й семантичні особливості функціонування чужого мовлення у православних молитвах http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257954 <p>У статті зосереджено увагу на характеристиці молитов, одного з найбільш поширених жанрів конфесійного стилю, із погляду репрезентології, тобто функціонування чужого мовлення; описано стан лінгвістичного вивчення молитовних текстів, виокремлено конструкції з різними формами чужого мовлення, проаналізовано дієслова мовлення і мислення, які вводять елементи чужого мовлення у структуру молитви. Зокрема, у текстах молитов у словах автора або частинах складних речень, співвідносних із ними, переважають дієслова мовлення (<em>благати, вигукнути, відповісти, говорити, казати, обіцяти, промовляти, просити, співати</em> та ін.), достатньо продуктивними також є лексеми на позначення процесів мислення і пізнання (<em>бажати, думати, забути, знати, зрозуміти, пам’ятати</em>), сприймання (<em>вислухати, чути</em>), прикметною ознакою стало використання дієслів, семантика яких дотична до релігійної сфери (<em>благословляти, вірувати, молити, присягати, сповідувати</em>). Репрезентантами чужого мовлення також виступають спонукальні, питальні й окличні речення, побудовані за зразком прямої, непрямої та вільної прямої мови. На прикладі аналізу 458 молитов зроблено висновки, що молитва, уже будучи елементом чужого мовлення, у структурі містить низку відповідних конструкцій, тобто передає мовлення в мовленні.</p> <p><strong>Ключові слова: </strong>конфесійний стиль, жанр, молитва, чуже мовлення, пряма мова, непряма мова, вільна пряма мова, спонукальні, окличні, питальні речення.</p> Наталія Торчинська, Михайло Торчинський Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257954 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Лінгвостилістичні особливості есе як публіцистичного жанру http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257958 <p>У статті конкретизовано поняття есе як публіцистичного жанру, окреслено його специфічні жанрові ознаки. Проаналізовано наукові студії, у яких досліджено проблеми стилістики текстів есе різних авторів. Визначено структурно-композиційні, синтаксичні, лексико-семантичні, фразеологічні мовні засоби, уживані в есеїстичних текстах, їхню стилістичну роль.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: есе / есей, есеїстика, есеїстичний жанр, есеїстичний текст, лінгвостилістичні особливості есе.</p> Ірина Хлистун Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257958 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300 Механізми співвіднесеності як тло мовної системи http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257960 <p>Статтю присвячено з’ясуванню дії механізмів співвіднесеності в мові та пізнанні. Дослідження здійснено на широкому мовному матеріалі з урахуванням рівневої структури сучасного мовознавства, зокрема фонетичного, морфемного, лексичного, морфологічного, синтаксичного рівнів. У роботі було застосовано методику теоретичного аналізу праць і наявних наукових тлумачень, в основу яких покладено механізми співвіднесеності, що дало змогу виявити низку диференційних ознак у розкритті його глибинного змісту та інтерпретації. Застосовуючи його як термінологічне, сучасне мовознавство визначає в ньому такі ключові ознаки, як системний зв’язок, опозиційна природа, моделювальний характер, дихотомічна структура тощо. Закладені в мові механізми співвіднесеності (аналогія, порівняння, моделювання, функціональна спільність тощо), за допомогою яких людина пізнає багатогранність буття, починають впливати на неї з моменту народження, формуючи наївну картину світу дитини, вводячи її в етномовне середовище, знайомлячи з першопочатками матеріальної та духовної культури, визначаючи найважливіші просторово-смислові координати в пізнанні світу. На часі використання його як категорійного поняття, адже саме механізми співвіднесеності стають тлом розвитку концептуально-мовної картини світу етносу, виступаючи маркером національної мови, традицій, культури, людського пізнання загалом. Ці особливості знаходять відображення в будь-якому мовному явищі, ними позначено мовну систему кожного окремого етносу.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: співвіднесеність, пізнання, етнос, мовознавство, аналогія, порівняння, моделювання, функціональна спільність, категорія.</p> Вікторія Черевченко, Олександр Черевченко Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/ http://fch.udpu.edu.ua/article/view/257960 Tue, 31 May 2022 00:00:00 +0300