МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

Наталія Цимбал

doi:10.31499/2415-8828.2.2018.151972

Автор(и)

Наталія Цимбал Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0002-0861-810X

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2018.151972

Ключові слова:

мотивація, мотивованість, термінологія, термін, терміносистема, методологія мотиваційних досліджень, семасіологічний підхід, ономасіологічний підхід

Анотація

У статті визначено класифікаційні параметри поняття «мотивація» («мотивованість») у проекції на термінознавчі дослідження та розроблено методологічні принципи мотиваційних досліджень термінологічної лексики. Мотивованість розуміємо як властивість слова, що дозволяє усвідомити зумовленість зв’язку значення (план змісту) і звукової оболонки слова (план вираження) на основі співвіднесеності слова з мовною, позамовною дійсністю та ментальними категоріями. Диференціюємо лексичну та структурну (словотвірну) мотивацію; повну та часткову; абсолютну та відносну; фонетичну, семантичну, аналітичну; пропозиційно-диктумну (гіперонімічний, гіпонімічний, категорійний, предикатно-аргументний різновиди), модусну мотивацію, асоціативно-термінальну (структурно-метафоричний, метафорично-дифузний, гештальтний або образний типи), концептуально-інтаграційну та змішану. Основні методологічні принципи мотиваційних досліджень термінологічної лексики: раціональне співвідношення питомого та запозиченого у виборі мотиватора (ономасіологічної бази); антропоцентризм; текстоцентризм; детермінізм; менталізм; інформативність; аксіологічність; референтність; динамічність; типологічність; синхронність. Мотиваційний аспект дослідження термінологічної лексики вимагає спеціально розробленої методики, яка, безумовно, базується як на класичних, так і інноваційних методах та прийомах. У мотивологічних дослідженнях основним методом є описовий (при потребі зіставно-описовий). Аналіз семантичної структури термінолексем передбачає використання елементів структурного методу, зокрема компонентного аналізу. Дослідження термінологічних одиниць у функціональному аспекті спричинює застосування окремих прийомів контекстуального аналізу; звернення ж до проблем, пов’язаних із ментальними категоріями, зумовлює необхідність застосування методик і прийомів концептуального аналізу. Використовуються прийоми мотиваційного, морфемного, словотворчого, етимологічного аналізу, а також кількісні підрахунки та інтроспекція. Вибір тих чи тих методів і прийомів мотиваційних досліджень термінологічної лексики відбувається в межах семасіологічного та ономасіологічного підходів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Наталія Цимбал, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри практичного мовознавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Посилання

Адилова, А. Д. (1996). Принципы мотивологического исследования и его аспекты (на материале наименований птиц). Автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук. 10.02.01 «Русский язык». Томск, 19 с.

Блинова, О. И. (2007). Мотивология и её аспекты. Томск, 394 с.

Буянова, Л. Ю. (1996). Терминологическая деривация: метаязыковая аспектуальность. Автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. филол. наук. 10.02.01 «Русский язык». 10.02.19 «Теория языка». Краснодар, 44 с.

Гак, В. Г. (1998). Языковые преобразования. Москва, 763 с.

Лейчик, В. М. (2006). Терминоведение: Предмет, методы и структура. Москва, 256 с.

Лингвистический энциклопедический словарь (1990). В. Н. Ярцева (ред.). Москва, 685 с.

Лотте, Д. С. (1968). Как работать над терминологией: основы и методы. Москва, 76 с.

Лотте, Д. С. (1961). Основы построения научно-технической терминологии. Москва, 157 с.

Панько, Т. І., Кочан, І. М. і Мацюк Г. П. (1994). Українське термінознавство. Львів, 215 с.

Селиванова, Е. А. (2000). Когнитивная ономасиология. Киев, 248 с.

Селіванова, О. (2009). Когнітивний аспект термінотворення (на матеріалі української номенклатури ентомофауни). [В:] Українська термінологія і сучасність. Зб. наук. праць. Вип. VIII, с. 55–60.

Симоненко, Л. О. (1991). Формування української біологічної термінології. Київ, 149 с.

Скороходько, Э. Ф. (1983). Семантические сети и автоматическая обработка текста. Киев, 218 с.

Сорокина, Э. Я. (2007). Когнитивные аспекты лексического проектирования (к основам когнитивного терминоведения). Москва, 235 с.

Татаринов, В. А. (1996). Теория терминоведения. В 3 т. Т. 1: Теория термина: история и современное состояние. Москва, 311 c.

Ульман, С. (1970). Семантические универсалии. [В:] Новое в лингвистике. Вып. 5. Москва, с. 251–299.

Федюченко, Л. Г. (2004). Терминологическое поле в когнитивной структуре учебного научного текста. Автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук. 10.02.21 «Прикладная и математическая лингвистика». Тюмень, 22 с.

Цимбал, Н. (2009). Мотиваційний аналіз як прийом дослідження термінологічної лексики. [В:] Українська термінологія і сучасність. Зб. наук. праць. Вип. VIII, с. 77–83.

Цимбал, Н. А. (2014). Методологічні аспекти мотивологічних досліджень. [У:] Мовознавство, № 4, с. 88–92.

Шкатова, Л. А. (1982). Ономасиологические проблемы русской терминологии. Челябинск, 83 с.

Штейнгарт, Е. А. (2005). Мотивационный словарь профессиональной лексики алюминиевой промышленности. Красноярск, 80 с.

Южакова, О. (2005). Концепт холод та його субконцепти як основа терміносистеми холодильної техніки. [В:] Українська термінологія і сучасність. Зб. наук. праць. Вип. VI, с. 247–249.

Языковая номинация. Общие вопросы (1977). Б. А. Серебренников, А. А. Уфимцева (отв. ред.). Москва, 359 с.