МУЗИКА ЯК КОСМОС ІМАГОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ. МІЦКЕВИЧ – СТАСЮК – ГАЙДАМАКИ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2018.152030Ключові слова:
національна ідентичність, імагологія, музика, література ХІХ ст., Адам Міцкевич, Анджей Стасюк, ГайдамакиАнотація
Взаємні польсько-українські стосунки детерміновані значною мірою стереотипами. Цей механізм характерний для сусідніх народів, які мають спільний історичний досвід. Однак не сама історія, а спосіб її інтерпретації стає носієм загальноприйнятого образу іншого. Як засвідчує імагологія, відповідає за такий стан справ література ХІХ та початку ХХ століття, які сформували уяву поляків. В епоху аудіовізуальності цю роль переймають тексти медіа-культури, особливо популярні в молоді. З-поміж них надзвичайно важливим наративом стає музика. Аналізуючи сучасну ідентичність наративу, втіленого в музиці можна, віднайти можливість пошуку нових просторів взаєморозуміння. Це польсько-український проект Міцкевич – Стасюк – Гайдамаки. Звертаючись до текстів польського поета, українські музиканти покликаються на цінності, спільні для обох культур, в основі яких романтичний досвід боротьби за свободу, почуття гордості та честі.Завантаження
Посилання
Berting, J. і Villain-Vandossi, Ch. (1995). Rola i znaczenie stereotypów narodowych w stosunkach międzynarodowych: podejście interdyscyplinarne. [W:] Narody i stereotypy. T. Walas (red.). Kraków, s. 13–27.
Błuszkowski, J. (2005). Stereotypy a tożsamość narodowa. Warszawa, 212 s.
Choriew, W. (2014). Imagologiczny aspekt pamięci kulturowej. [W:] Polonista wobec wyzwań współczesności, t. 1. S. Gajda, I. Jokiel (red.), Opole, s. 73–83.
Choriew, W. (2006). Powojenna literatura polska w oczach rosyjskiego. [W:] Literatura polska na świecie, t. 1: Zagadnienia recepcji i odbioru. R. Cudak (red.). Katowice, s. 75–81.
Dąbrowski, M. (2011). Komparatystyka kulturowa. [W:] Komparatystyka dla humanistów. M. Dąbrowski (red.), Warszawa, s. 211–288.
Guczalski, K. (1999). Znaczenie muzyki. Znaczenie w muzyce. Próba ogólnej teorii na tle estetyki Susanne Langer. Kraków, 264 s.
Konieczna, J. (2001). Polska – Ukraina. Wzajemny wizerunek. Warszawa, 82 s.
Kramer, L. (2002). Signs Taken for Wonders. Words, Music, and Performativity. [W:] Word and Stage. S. M. Lodato, S. Aspden, W. Bernhart (red.). Amsterdam-New York, s. 35–47.
Lazari, de A. (2006). Wzajemne uprzedzenia Polaków i Rosjan. [W:] Katalog wzajemnych uprzedzeń Polaków i Rosjan. A. de Lazari (red.). Warszawa, s. 5–27.
Mudyń, K. (2002). Stereotyp. [W:] Encyklopedia Socjologii, t. 4. K. W. Frieske, H. Kubiak, G. Lissowski, J. Mucha, J. Szacki, M. Ziółkowski (red.). Warszawa, s. 119–123.
Riabczuk, M. (1995). Od «Małorosji» do «Indoeuropy»: stereotyp «narodu» w ukraińskiej społecznej świadomości i myśli społecznej. [W:] Narody i stereotypy. T. Walas (red.). Kraków, s. 113–124.
Słownik terminów literackich (2002). M. Głowiński, T. Kostkiewiczowa, A. Okopień- Sławińska, J. Sławinski, (red.). Wrocław, 706 s.
Sommerfeld, B. (2010). Komparatystyka w Niemczech – wyzwania i perspektywy. Tłum. E. Kasperski. [W:] Komparatystyka dzisiaj. Tom 1: Problemy teoretyczne. E. Szczęsna, E. Kasperski (red.). Kraków, s. 30–44.
Sosnowska, D. (1995). Stereotyp Ukrainy i Ukraińca w literaturze polskiej. [W:] Narody i stereotypy. T. Walas (red.). Kraków, s. 125–131.
Stasiuk, A. (2018). Hayda! Mickiewicz! [W:] Mickiewicz – Stasiuk – Haydamaky (CD). Warszawa.
