Інтертекстуальність індивідуально-авторської парадигматики М. Веллера

Автор(и)

  • Лариса Корновенко Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького http://orcid.org/0000-0002-2587-6995

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2020.220600

Ключові слова:

інтертекстуальність, індивідуально-авторська парадигматика, М. Веллер, типологія інтертекстів

Анотація

У статті проаналізовано явище інтертекстуальності в художньому тексті, узагальнено погляди на феномен інтертекстуальності, представлені принципи класифікації прецедентних феноменів. До аналізу залучено тексти збірок оповідань «Легенди різних перехресть», «Б. Вавилонська» М. І. Веллера. Матеріал дозволив виокремити такі типи інтертекстів: прямі цитати, трансформовані цитати, алюзії, відсилання і натяки. Встановлено, що всі вони відрізняються різноманіттям стильових напрямків текстів-донорів, що відображають світогляд автора і специфіку його індивідуально-авторської парадигматики. Були враховані такі основні фактори: мовна особистість письменника, що сформувалася в певний соціально-історичний період; феномен інтертекстуальності, «відгук читача», пов’язаний з особливостями його мовної пам’яті і сприйняття. Встановлено, що серед прецедентних імен, використовуваних у збірниках, найбільше місце займають імена зі сфери політики. У перспективі передбачається скласти типологію прецедентних імен зі сфери політики на матеріалі текстів М. Веллера, а також вивчити особливості читацького сприйняття інтертекстуальних одиниць за допомогою психолінгвістичної методики.

Біографія автора

Лариса Корновенко, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Посилання

Анненкова, И. В. (2003). Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов). Москва, 128 с.

Арнольд, И. В. (1978). Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста. [In:] Иностранные языки в школе, № 4, с. 23–31.

Ашукин, Н. С. и Ашукина, М. Г. (1988). Крылатые слова: Литературные выражения. Москва, 528с.

Багаева, Д. В. и Чудинов, А. П. (2006). Метафора в политическом интердискурсе. Екатеринбург, 246 с.

Бахтин, М. М. (1972). Проблема поэтики Достоевского. Москва, 277 с.

Веллер, М. (2006). Б. Вавилонская. Москва, 320с.

Веллер, М. (2009). Легенды разных перекрестков. Москва, 315 с.

Гудков, Д. Б. (1999). Прецедентное имя и проблемы прецедентности. Москва, 240 с.

Гудков, Д. Б. (2003). Теория и практика межкультурной коммуникации. Москва, 125 с.

Денисова, Г. В. (2019). Интертекст в коммуникативной реальности современного поликультурного пространства России и Италии. Дис. … д-ра культурологии. 24.00.01. Москва, 399 с.

Женетт, Ж. (1998). Структурализм и литературная критика. [In:] Фигуры. В 2 т. Москва, т. 1, с. 174–175.

Жолковский, А. К. (1992). Блуждающие сны: Из истории русского модернизма. Москва, 181 с.

Иванова, Л. П. (2020). Методология лингвистического исследования. Киев, 104 с.

Ильин, И. П. (1989). Стилистика интертекстуальности: теоретические аспекты. [In:] Проблемы современной стилистики. Сборник научно-аналитических трудов. Москва, с. 186–207.

Корновенко, Л. В. (2013). Восприятие прецедентных феноменов еженедельника «2000» студентами-филологами. [In:] Языковая личность: лингвистика и лингводидактика. Киев, с. 44–46.

Красных, В. В., Гудков, Д. Б., Захаренко, И. В. и Багаева, Д. В. (1997). Когнитивная база и прецедентные феномены в системе других единиц и в коммуникации. [In:] Вестник МГУ. Сер. 9. Филология, № 3, с. 62–75.

Мифологический словарь (1991). Е. М. Мелетинский (ред.). Москва, 736 с.

Мусиенко, В. П. и Дуйкин, В. Р. (2019). Герменевтика. Черкассы, 304 с.

Мусиенко, В. П. и Кьонгок Чу (2015). Интертекстуальность как диалог автора с научным сообществом. [In:] Мовознавчий вісник, вип. 20, с. 141–145. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mv_2015_20_28.

Мусієнко, В. П. (2010). Дискурсивний вимір інтертекстуальності в повісті О. Кобилянської «Царівна». [In:] Стил, Београд, № 9, с. 177–187.

Нахимова, Е. А. (2007). Прецедентное имя Наполеон в отечественных СМИ. [In:] Политическая лингвистика, вып. 3 (23), с. 79–92. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/pretsedentnoe-imya-napoleon-v-otechestvennyh-smi/viewer.

Нигмата Ибрагимова. [In:] Храпа, В. Происхождение слов и выражений. URL: https://news.24tv.ua/ru/s_milym_raj_i_v_shalashe_pochemu_sovetskij_sojuz_navjazyval_jetu_mysl_mnogim_pokolenijam_n1238302

Селіванова, О. О. (2010). Лінгвістична енциклопедія. Полтава, с. 25, 210–211.

Толковый словарь русского языка (1935). Ушаков Д. Н. (ред.). Москва, т. 1, с. 87.

Фатеева, Н. А. (2007). Контрапункт интертекстуальности, или Интертекст в мире текстов. Москва, 282 с.

Фразеологический словарь русского языка (1987). А. И. Молотков (ред.). Москва, 543 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-30

Як цитувати

Корновенко, Л. (2020). Інтертекстуальність індивідуально-авторської парадигматики М. Веллера. Філологічний часопис, (2). https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2020.220600

Номер

Розділ

МОВОЗНАВСТВО