Концепти БОГ, ЛЮДИНА І СВІТ у філософських текстах І. Ільїна
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2020.220601Ключові слова:
концепт, філософський текст, вербалізатор, семантика, онтологічна ознака, ментальна ознакаАнотація
У статті проаналізовано низку основних концептів філософського дискурсу російського філософа першої половини ХХ століття І. Ільїна. Проаналізовано семантичний зміст і мовні засоби вираження концептів Бог, Людина і Світ у книзі І. Ільїна «Філософія Гегеля як учення про конкретність Бога і людини». Зроблено висновок про те, що у творчості російського філософа повною мірою проявляються дискурсивні особливості російської філософії початку ХХ століття: поєднання досконального знання західноєвропейського філософського дискурсу з високою культурою російської літературної мови. Показано, що концепти Бог, Людина, Світ є найбільш суттєвими і репрезентативними для опису концептуального поля. Ці концепти виражають основні ідеї книги, висловлюють її тему та ідею, що полягають в аналізі філософії Гегеля з точки зору втілення Бога в бутті світу і людини. Виокремлені концепти підтверджують наявність ядерної галузі в концептуальному полі філософського дискурсу Івана Ільїна. Аналіз тексту дав підставу стверджувати, що кожен з виокремлених концептів має складну структуру свого семантичного змісту, реалізовану через його зв’язки з іншими концептами в тих чи тих синтаксичних конструкціях. Приєднання предикатів ототожнення, стану, дії вказує на дефінітивні ознаки відповідних концептів. Включення вербалізаторів ядерних концептів у підрядні відношення в синтаксичних конструкціях характеризує ядерні концепти з точки зору їх атрибуції як істотні якості описуваних у тексті Івана Ільїна об’єктів – явищ і фактів природи, суспільства і культури. У статті виокремлено онтологічні і ментальні семантичні ознаки основних концептів, що виявляються в їх відношеннях з іншими концептами. Онтологічними ознаками є приписувані вербалізованим ядерними концептами об’єктам існування, реальність, рух, діяльність, свобода, духовність, порядок, хаотичність, простір, час. До ментальних ознак належать різні аспекти мислення, знання, бачення, заперечення, емпіричне, чуттєве, раціональне пізнання, науки.Завантаження
Посилання
Архангельский, Л. Л. (2012). Философские и общемировоззренческие основы правовой концепции И. А. Ильина. [In:] Известия Тульского государственного университета. Гуманитарные науки, № 3, с. 87–94.
Баргилевич, О. А. (2018). Категория «духовность» в философии И. А. Ильина. [In:] Вестник Омского государственного педагогического университета. Гуманитарные исследования, № 1 (18), с. 12–15.
Бурханов, Р. А. (2017). Метафизика и антропология «Сердца» и «Сердечной любви» И. А. Ильина. [In:] Манускрипт, № 2 (76), с. 45–48.
Ильин, И. А. (1994). Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. Санкт-Петербург, 541 с.
Кулешова, И. В. (2006). Философия творчества И. А. Ильина. Автореф. дис. ... канд. филос. наук. Спец. 09.00.03 «История философии». Москва, 24 с.
Симонишвили, Е. Н. (2010). Концепция духовности в философском наследии И. А. Ильина. Автореф. дис. ... канд. филос. наук. Спец. 09.00.03 «История философии». Мурманск, 19 с.
Стародубец, С. Н. (2009). Специфика организации языковых символических средств в дискурсе И. А. Ильина. Автореф. дис. ... д-ра филол. наук. Спец. 10.02.01 «Русский язык». Брянск, 39 с.
Финько, М. В. (2004). Религиозно-философская концепция русской культуры: На материале работ И. А. Ильина. Автореферат дис. ... д-ра филос. наук. Спец. 09.00.13 «Религиоведение, философская антропология, философия культуры». Ростов-на-Дону, 46 с.
Цвык, В. А. (2017). Проблема добра и зла в философии И. А. Ильина. [In:] Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Философия, № 3, с. 293–304.
Честнейшина, Д. А. (2006). Социально-философская антропология И. А. Ильина. Автореф. дис. ... канд. филос. наук. Спец. 09.00.11 «Социальная философия». Архангельск, 22 с.
