Олександр Довженко: декілька спостережень про світоглядні та естетичні універсалії його феномену на тлі ХХ століття

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2020.220626

Ключові слова:

О. Довженко, Є. Сверстюк, Д. Шостакович, філософія, емпатія, світоглядно-буттєвий контекст епохи, етика, естетика кінематографу, кобзарство, музика, С. Єсенін, Д. Бєдний, соціалістичний реалізм, довженкознавство

Анотація

У пропонованій статті увагу акцентовано на осмисленні масштабного комплексу філософських, морально-етичних, естетичних проблем, пов’язаних із діяльністю велета світового масштабу ХХ віку – українського кіномитця Олександра Довженка. З’ясовано аксіологічні пріоритети генія та соціально-історичні обставини його буття. В осмисленні цієї аксіологічної парадигми вагому роль відіграють щоденникові розмисли довженкознавця, великого українського мислителя ХХ–ХХІ віків Євгена Сверстюка. З огляду на вказаний контекст на основі першоджерел актуалізовано маловідомі факти біографічного дискурсу О. Довженка і Д. Шостаковича, означено іманентну суголосність їхніх модерних естетичних шукань у кіномистецтві, кольорописі, музичному живописі ХХ віку. Гармонія руху, барви, звуку в поетиці митців становить масштабне поле зацікавлень і для вчених-гуманітаріїв ХХІ століття. Приділено увагу морально-етичній оцінці О. Довженком Д. Бєдного як нищителя засад і втілення новітньої світової кінематографічної естетики та її творця, що виявились у кіношедеврі «Земля». Антагонізм ідеологізованих творів соцреалізму та творів мистецтва для віків проілюстровано на прикладах поетичного слова киянина Н. Булгакова (у віршованому «Листі до Горького») та «Посланія к євангєлісту Демьяну» С. Єсеніна. У компаративних паралелях з’ясовано суголосність рецепцій реальності радянської доби в образно-смислових аксіологемах поезії О. Мандельштама «Мы живем под собою не чуя страны» та щоденникових записах О. Довженка. Відданість естетичній правді, а отже, правді світоглядній, долає омани минущості. У зазначеному ціннісно-смисловому контексті привернено аналітичну увагу до вагомої семіосфери, якою є роль Д. Шостаковича у відкритті світу правди про знищення в 1935 році радянською владою з’їзду українських кобзарів. Ця емпатична причетність до горя іншого становить світоглядну основу феноменів християнського подвижництва як О. Довженка, так і інших названих митців і мислителів аналізованої доби.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Павло Ямчук, Уманський національний університет садівництва

кандидат філологічних наук, доктор філософських наук, професор, академік АН ВО України, професор кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін Уманського національного університету садівництва

Посилання

Авдеенко, А. (1989). Отлучение. [In:] Знамя, № 4, с. 132–133.

Белоненко, А. (2019). Шостакович и Свиридов: к истории взаимоотношений. [In:] Наш современник, № 11, с. 249–269.

Гончар, О. (2004). Щоденники. У 3-х томах. Київ, т. 3, 606 с.

Довженко, О. (2019). Щоденник (1941–1956). Київ, 399 с.

Єфремов, С. (1997). Щоденники. Київ, 720 с.

Мандельштам, О. (1990). «И ты, Москва, сестра моя, легка». Москва, 560 с.

Сверстюк, Є. (2018). Вічна туга за справжнім. Щоденникові записи. Луцьк, 414 с.

Шостаковичи, М. и Г. (2003). Наш отец DSh. Москва, 176 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-30

Як цитувати

Ямчук, П. (2020). Олександр Довженко: декілька спостережень про світоглядні та естетичні універсалії його феномену на тлі ХХ століття. Філологічний часопис, (2). https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2020.220626

Номер

Розділ

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО