АТРИБУТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕБЕСНИХ СВІТИЛ У СЕРЕДНЬОПОЛІСЬКИХ ВІРУВАННЯХ

Антоніна Плечко

doi:10.31499/2415-8828.1.2021.232707

Автор(и)

Антоніна Плечко Поліський національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4739-0750

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2021.232707

Ключові слова:

небесні світила, атрибутиви, середньополіські вірування, метеорологічні означення, кольористичні означення, сакральні означення, темпоральні означення

Анотація

У статті проаналізовано атрибутивні характеристики небесних світил: сонця, місяця та зірок у середньополіських віруваннях на основі діалектних текстів, що є цінним автентичним матеріалом для реконструкції традиційної духовної культури. Подано класифікацію атрибутивів і здійснено аналіз метеорологічних, кольористичних, сакральних, темпоральних означень та інших груп; досліджено антонімічні та синонімічні зв’язки атрибутивів. Зібраний матеріал лише частково відображає характеристику небесних світил у середньополіських говірках як одного з компонентів мовної картини світу, тому й інші засоби відображення номінації сонця, місяця та зірок потребують докладного дослідження.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Антоніна Плечко, Поліський національний університет

Кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри іноземних мов.

Посилання

Бережна, О. О. (2018). Структурні та семантичні особливості багатокомпонентних атрибутивних словосполучень в англомовних наукових текстах економічної тематики. [У:] Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Перекладознавство та міжкультурна комунікація, вип. 1 (2), c. 103–106.

Беценко, Т. П. (1997). Особливості лінійно-динамічної структури атрибутивних словосполучень як ознака індивідуального поетичного стилю. [У:] Лінгвістичні дослідження. Науковий вісник. Вип. 3. Харків, с. 125–132.

Гримашевич, Г. І. (2015). Діалектний текст як лінгвокультурний феномен. [У:] Лінгвокультурний дискурс у парадигмі професійної освіти. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, с. 52–58.

Гриценко, П. Ю. (2003). Тексти як джерело дослідження українських говірок Румунії: [Передмова]. [У:] Павлюк, М. і Робчук, І. Українські говори Румунії. Едмонтон; Львів; Нью-Йорк; Торонто, с. І–ХVІ.

Жайворонок, В. В. (2006). Знаки української етнокультури. Словник-довідник. Київ, 703 с.

Левчук, О. (2012). Мовний образ коня та його атрибутивні характеристики в українському пісенному фольклорі. [У:] Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, вип. 57, с. 136–146. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vlnu_fil_2012_57_17 (дата запиту: 25.01.2021).

Левчук, О. І. (2017). Атрибутивна характеристика коня в говорі батюків (на матеріалі діалектних записів І. Верхратського). [У:] Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, вип. 64 (2), с. 222–227. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_fil_2017_64%282%29__29 (дата запиту: 25.01.2021).

Лукьянова, Т. Г. (2008). Вербалізація гендерних стереотипів атрибутивними словосполученнями, що позначають індивідуально-психологічні характеристики чоловіка. [У:] Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя, № 30, с. 232–235.

Чубинский, П. П. (1872). Труды этнографическо-статистической экспедиции въ Западно-Русскій край. Матеріалы и изслѣдованія, собранныя д. чл. П. П. Чубинскимъ. Т. 1. Санкт-Петербургъ, 468 с.