КОНЦЕПТ «СОЛОВЕЙ» У ФОЛЬКЛОРІ ТА МЕНТАЛЬНІЙ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Автор(и)

  • Наталія Сивачук Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0002-1279-5424

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2021.232738

Ключові слова:

концепт, концептосфера, концепт «соловей», інтеграція наук, орнітологія, орнітотерапія, поетичний текст, творча особистість, фольклор, наскрізний образ, слухова зона, ритм, ліричні пісні, біологічні процеси

Анотація

У статті йдеться про природу концепту «соловей» в українській народній усній поетичній творчості, зокрема в ліричних піснях, піснях про кохання. «Соловей» розглядається як традиційний символізований об’єкт українського поетичного світосприймання, як «ключовий» образ у контексті національної картини світу; наголошується на тому, що у ХХІ столітті активізуються процеси інтеграції наук; пояснюється подібність ритмічної будови солов’їної пісні і людського мовлення. З цією метою залучено дані останніх досліджень орнітологів. Актуалізується увага на тому, що соловей своїм співом підсилює настрої закоханих. У піснях про кохання людина і птах звучать в унісон. Наведено дані досліджень орнітологів про генетичний зв’язок людини зі звуками, що видають птахи. Проведено аналогію між творчим потенціалом людини і солов’я, між їхніми репертуарами, послідовністю виконання творів, їх архітектонікою «заспів – приспів». Дано спробу наукового осмислення впливу солов’я на людину, її здоров’я.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Наталія Сивачук, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання.

Посилання

Беценко, Т. (2013). Слово-концепт як складник текстово-образної універсалії думового дискурсу. [У:] Міфологія і фольклор, № 1, с. 80–89.

Генон, Р. (2006). Язык птиц. [В] Грасе д’Орсе. Язык птиц. Тайная история Европы. Санкт-Петербург. URL: http://rumagic.com/ru_zar/sci_philosophy/genon/2/j7.html (дата запиту: 21.12.2020).

Жайворонок, В. В. (2002). Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення. [У:] Культура народов Причерноморья, № 32, с. 51–53.

Иваницкий, В. В., Марова, И. М. и Антипов, В. А. (2014). Алгебра и гармония в песне восточного соловья. [В:] Природа, № 2, с. 18–27. URL: https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/434359/Algebra_i_garmoniya_v_pesne_vostochnogo_solovya (дата запиту: 20.12.2020).

Ильичев, В. Д. (1972). Биоакустика птиц. Москва, 272 с.

Коротков, К. Г. Мир безграничных возможностей: интервью. URL: https://www.youtube.com/watch?v=d1nFVPwwzIs (дата запиту: 20.12.2020).

Костомаров, М. І. (1994). Слов’янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературознавства. Київ, 382 с.

Маланчук-Рибак, О. (2010). Диференціація та інтеграція у гуманітарних науках. [У:] Вісник Львівської національної академії мистецтв, вип. 21, с. 379–391.

Планк, М. (1966). Единство физической картины мира. Москва, 285 с.

Словник іншомовних слів (2000). Л. О. Пустовіт [та ін.]. Київ, 1017 с.

Українські народні пісні: Родинно-побутова лірика (1964). Київ, ч. 1, 586 с.

Українські народні пісні: Родинно-побутова лірика (1965). Київ, ч. 2, 527 с.

Фесенко, Г. (2014). Неперевершений соловейко східний. URL: https://pryroda.in.ua/fesenko/neperevershenyy-soloveyko-shidnyy (дата запиту: 21.12.2020).

Франко, І. Я. (1986). Наука і її взаємини з працюючими класами. [У:] Зібрання творів. У 50 т. Т. 45. Філософські праці. Київ, с. 34–35.

Шевченко, Т. (2006). Усі твори в одному томі. Київ; Ірпінь, 824 с.

Шлемкевич, М. (1956). Душа і пісня. [В:] Українська душа. Нью-Йорк; Торонто, с. 44–54.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-31

Як цитувати

Сивачук, Н. (2021). КОНЦЕПТ «СОЛОВЕЙ» У ФОЛЬКЛОРІ ТА МЕНТАЛЬНІЙ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. Філологічний часопис, (1), 185–195. https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2021.232738

Номер

Розділ

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО