АТЕНА ПАШКО. НЕЗВИЧНІ ДУМКИ ПРО НЕЗВИЧАЙНІ СВІТОГЛЯД ТА ПОЕЗІЮ ПАСІОНАРНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2021.232745

Ключові слова:

Атена Пашко, пасіонарна особистість, М. Коцюбинська, В. Свідзінський, В. Стус, поезія, морально-етичні константи, духовно-інтелектуальний Опір, контекст епохи, феномен, перспектива

Анотація

У пропонованій статті окреслюється багатоаспектна семіосфера осмислення світогляду і поетики яскравого творця образного слова другої половини ХХ – початку ХХІ століття – Атени Пашко. В універсумі її особистості органічно поєднуються глибинна вкоріненість у загальноєвропейський світоглядно-естетичний дискурс із питомою потребою та вмінням актуалізувати цей дискурс в українській семіосфері. Образи і поетичні візії, створені поеткою, прокладають унікальний місток з «минулого в прийдешнє» (вислів Д. Гуменної). Посутньою домінантою пропонованої студії є вивчення у феномені Атени Пашко питомо античного єднання художнього образу-смислу з універсумом особистості автора. Ця дихотомічна єдність зафіксована в міркуваннях і спогадах сучасників про її непересічну особистість. Приділено увагу музикальності творів А. Пашко та їхньої суголосності з музикальністю поетики П. Тичини. Така суголосність має в основі середньовічно-барокову естетику музики українців Д. Бортнянського, А. Веделя та масштабні перспективи у ХХІ столітті. Особливою домінантою статті, яка визначає актуальні для сьогодення й перспективи світоглядно-поетичні універсалії є дискурс суголосностей між духовно-інтелектуальними феноменами В. Свідзінського, П. Тичини, В. Стуса та А. Пашко. Окреслений багатовимірний дискурс ще й досі становить terra incognita у філософсько-українознавчих та, зосібна, літературознавчих студіях. У статті зазначено, що світ ідей та дій А. Пашко як пасіонарної особистості є незвідано-перспективним полем і в контексті осмислення перспектив відродження Української держави та семіосфери державотворення як її світоглядної основи. У концептуальному зв’язку з цим вивчається ідейний світ А. Пашко, що постає в листуванні з чоловіком В. Чорноволом, аналітичних спогадах М. Коцюбинської, С. Кириченко, де філософсько-державотворчі домінанти «шестидесятників» потрактовуються як джерела поетики їхньої творчості та світобачення.

Біографія автора

Павло Ямчук, Уманський національний університет садівництва

Кандидат філологічних наук, доктор філософських наук, професор, академік АН ВО України, професор кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін.

Посилання

Гончар, О. Т.(2004). Щоденники. У 3-х томах. Київ, т. 3, 606 с.

Довженко, О. (2019). Щоденник (1941–1956). Київ, 399 с.

Кириченко, С. (2013). Люди не зі страху. Українська сага. Спогади. Київ, 920 с.

Коцюбинська, М. (2006). Книга споминів. Харків, 285 с.

Коцюбинська, М. Х. (2004). Мої обрії. У 2-х т. Київ, т. 2, 386 с.

Кравчук, Л. (2003). Щербицький був людиною вольовою, з сильним, загартованим характером. [У:] Володимир Щербицький. Спогади сучасників. Київ, с. 68–73.

Пашко, А. (2007). Лезо моєї стежки. Київ, 96 с.

Свідзінський, В. (2003). Поезії. Луцьк, 398 с.

Стус, В. (2003). Вибране. Київ, 432 с.

Сюндюков, І. (2021). Особистості «високого звучання». Інтерв’ю з правозахисницею, журналісткою Маргаритою Довгань: «Духовним керманичем “шістдесятників” була не конкретна постать, а Україна». [У:] День, 05–06.02, с. 14–15.

Тельнюк, С. (1991). Неодцвітаюча весно моя … Роман-есе про Поета і його Дружину. Київ, 335 с.

Хатюшин, В. (2021). Протуберанцы. Размышления и воспоминания. Фрагменты книги. [В:] Молодая гвардия, № 1–2, с. 237–254.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-31

Як цитувати

Ямчук, П. (2021). АТЕНА ПАШКО. НЕЗВИЧНІ ДУМКИ ПРО НЕЗВИЧАЙНІ СВІТОГЛЯД ТА ПОЕЗІЮ ПАСІОНАРНОЇ ОСОБИСТОСТІ. Філологічний часопис, (1), 214–229. https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2021.232745

Номер

Розділ

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО