Система чинників для визначення словозмінних парадигм міліті-псевдонімів у сучасній українській літературній мові

Анотація

У статті розглянуто специфічні ознаки міліті-псевдонімів як вигаданих власних назв військових осіб. Наголошено, що військові псевдоніми українських героїв різних епох, зокрема визвольних змагань 1917–1922, 1938–1950 років, нинішньої російсько-української війни варто писати з великої букви та без лапок. Рекомендовано додати до відповідного параграфа «Українського правопису» таку інформацію та приклади, щоб закріпити як граматичну норму. У публікації детально проаналізовано на засадах морфологічної парадигматики систему релевантних чинників (23 із 33 можливих, 6 віднесено до потенційних), необхідних для виокремлення елементарних парадигматичних класів міліті-псевдонімікону у сучасній українській літературній мові. На відмінювання військових псевдонімів впливають частиномовна маркованість, тип відмінювання, лексичне значення, належність до визначеного класу чи підкласу онімів, до категорії істот-осіб, певного роду, відміни, групи відмінювання, наявність неповної парадигми однини, тих або тих словотворчих формантів, певної фіналі основи, тотожність усіх словоформ чи спільність флективних рядів (з наявністю / відсутністю варіантних або аналітичних форм, пріоритетністю деяких із них) у межах відмінкової парадигми, акцентуаційний, контекстуальний, орфографічний, морфонологічний, узусний, діалектний критерії, можливі відхилення від прогнозованих форм та зміни в середині парадигми під впливом екстралінгвальних чинників.