Епістолярний вокатив у ранньоновоанглійській мові
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.2(24).2024.317049Ключові слова:
ранньоновоанглійський вокатив, епістолярний дискурс, особові звертання, безособові звертання, адресат, адресант, комунікативний актАнотація
Стаття присвячена проблемі визначення соціально комунікативних особливостей вокативних утворень у епістолярних текстах ранньоновоанглійського періоду. Основну увагу приділено мовноетикетним одиницям ввічливості, які обираються відповідно до соціального статусу комунікантів, їхнього виховання, віку, статі, емоційних та етичних норм. У статті виокремлено дві категорії вокативів: особові та безособові. Окремо розглянуто такі категорії вокативів, як звертання для вираження прихильності, терміни на позначення родинних стосунків, фамільяризатори, пестливі форми, іменні звертання та гоноративи.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
##submission.downloads##
Опубліковано
2024-11-27
Як цитувати
Куц, А. (2024). Епістолярний вокатив у ранньоновоанглійській мові. Філологічний часопис, (2(24), 62–69. https://doi.org/10.31499/2415-8828.2(24).2024.317049
Номер
Розділ
МОВОЗНАВСТВО
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Аліна Куц
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Імена та адреси електронної пошти, внесені в цей сайт журналу, будуть використовуватися виключно для зазначених цілей цього журналу і не будуть доступні для будь-яких інших цілей або для будь-якої іншої сторони. Відповідальність за технічний зміст і захист патентованого матеріалу покладається виключно на автора (авторів) та їх організації і не є відповідальністю видавця, журналу або його редакції. Головний автор відповідає за те, щоб статтю було схвалено всіма іншими авторами. Відповідальність автора полягає в отриманні всіх необхідних дозволів на використання авторських прав для використання будь-яких матеріалів, захищених авторським правом, до рукопису до подання.
