Репрезентація ґендерно маркованої лексики через соціокультурні трансформації мовної особистості

Анотація

У статті артикулюються соціолінгвістичні засади репрезентації ґендерної термінології в контексті соціокультурних трансформацій мовної особистості. Усвідомлення комунікації постулюється як необхідна передумова наукового розуміння як мовної особистості, так і впливу соціокультурних змін на її розвиток. Для дослідження головно використовуються методи відбору, опису та синтезу. Стратегії вживання ґендерно маркованої лексики, що виокремлюються як певний індикатор диференціації чоловічого/жіночого, набувають важливого значення в аспекті вивчення мовної особистості, оскільки категорія ґендеру – одна з базових, що визначає психологічний і соціальний розвиток особи, зокрема її вербальну поведінку. Функціонування ґендерно маркованої лексики в контексті становлення й розвитку мовної особистості зумовлене такими соціокультурними процесами, як орієнтація на ґендерно коректну модель спілкування, уникнення ґендерної асиметрії в мові, динаміка розвитку суспільства. Ґендерно маркована лексика може, з одного боку, виступати модулятором вербальної поведінки індивідуума, регулятором процесів інтеріоризації мовлення, а з іншого, бути інструментом конструювання лінгвістичної картини світу, детермінантним параметром онтологізації мови. Специфіка формування мовної особистості в контексті соціальних і культурних зсувів останніх років експлікує ідею взаємозалежності мовленнєвої поведінки й соціокультурних процесів. Мовна особистість постає репрезентантом феномену особистості в цілому, що відображає соціальний і культурний рівні екзистенції, виявлені через мову.

Ключові слова: мовець, комунікація, соціальна паритетність, вербалізація, ґендер, поведінкова модель.