Лінгвальна презентація коронавірусу в українському релігійному медійному дискурсі

Анотація

У статті описано особливості мовної презентації коронавірусної хвороби та супутніх із нею реалій у текстах релігійних медіа. Джерелом дослідження стали тексти українських релігійних діячів, представлені в засобах масової інформації. Зроблено висновки, що мовним інструментом представлення хвороби та супутніх із нею реалій є персоніфікація. Лексеми на позначення пандемії, вірусу сполучаються з великою кількістю дієслів, що називають активні дії, когнітивні процеси тощо. У мовному відображенні коронавірусних реалій найбільш важливу роль відіграє метафоризація. У текстах релігійних засобів інформації, як і в інших дискурсах, реалії коронавірусної хвороби переважно концептуалізуються через метафори війни, рідше засвідчено метафори вогню, хвороби, мариністичні метафори.

Особливістю представлення коронавірусу в релігійних текстах є представлення його як засобу випробування віри, нагоди переосмислити спосіб життя і зміцнити духовні цінності, внаслідок чого він набуває позитивної оцінки. Для релігійних текстів характерним є не тільки метафоричне представлення самого коронавірусу, але й поява на базі коронавірусної лексики нових метафор, що вербалізують духовне життя людини: вірус егоїзму, вірус байдужості, антитіла солідарності тощо.

Ключові слова: мова коронавірусу, метафора, персоніфікація, релігійний дискурс, релігійні медіа.