Лексико-стилістичні та структурні риси політичного звернення Володимира Зеленського до Конгресу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2022.268656

Ключові слова:

політична промова, інтродуктивний блок, інформативний блок, заключний блок, образ, базові цінності, масовий адресат

Анотація

Зухвала агресія з боку росії проти України змінила світовий порядок та примусила країни обирати між добром і злом, стояти осторонь чи діяти, загострила увагу на важливих для кожного цінностях. Усе це неминуче спонукає мовознавців ті дослідників суміжних дисциплін перенести свою увагу в царину політичної комунікації, де промови лідерів провідних держав відіграють першочергову роль у здійсненні впливу на свідомості мас. У цьому аспекті вибір звернення Президента України Володимира Зеленського до Конгресу матеріалом для аналізу є безумовно актуальним.

Метою дослідження є розгляд структури самої політичної промови та мовних засобів, що сприяють реалізації комунікативної мети мовця, яка полягає у спонуканні аудиторії до надання всебічної допомоги Україні в захисті та відстоюванні базових людських прав та цінностей. Застосування структурно-семантичного аналізу дало змогу виокремити три блоки у зверненні Володимира Зеленського: інтродуктивного, інформативного та заключної частини і виявити їх характерні риси. Зокрема, для інтродуктивного блоку особливістю є звернення до масового адресата з урахуванням посадових, гендерних і національних характеристик як офіційного звертання та неофіційного Friends!, що сприяє налаштуванню на теплу атмосферу. Інформативний блок реалізують п’ять підтем, кожна з яких є самостійним елементом політичної промови. На висловлення подяки Джо Байдену та американському народу за потужну підтримку України, підсилене демонстрацією відео з епізодами війни, натрапляємо в заключному блоці, що є дієвим прийомом впливу на аудиторію.

Елементи дискурсивного аналізу уможливили визначення позитивних образів Америки-захисниці, України-борця, негативного росії-агресора та виокремлення мовних засобів, що формують їх. Дієвим засобом впливу є апеляція до важливих для США історичних подій та слів Мартіна Лютера Кінга, що маркують спільність прагнень американського та українського народів. Попирання росією базових людських прав і цінностей, таких як демократія, незалежність, свобода, мир, є ключовими у промові Президента України Володимира Зеленського. Джо Байдена вважають лідером нації, лідером світу і лідером у забезпеченні миру, що є найвищою оцінкою політичного діяча. Про успішну реалізацію комунікативної мети Президентом України Володимиром Зеленським свідчить не лише вітання його промови голосними оплесками, але й потужна підтримка та реальна допомога США Україні в боротьбі з росією-агресором.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Антоніна Семенюк, Волинський національний університет імені Лесі Українки

кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійського перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки

Любов Приступа, Волинський національний університет імені Лесі Українки

магістрантка факультету іноземної філології Волинського національного університету імені Лесі Українки

Посилання

LITERATURE

Гнезділова, Я. В. (2003). Реалізація емотивної функції в публічних промовах політичних діячів США та Великобританії. [У:] Мова і культура, 6/II: Психологія мови і культури. Мова і засоби масової комунікації, с. 358–363.

Климанська, Л. Д. (2007). Соціально-комунікативні технології в політиці: Таємниці політичної «кухні». Львів, 332 с.

Крапива, Ю. В. і Крікун, Д. А. (2019). Політична промова як різновид політичної комунікації. [У:] Закарпатські філологічні студії, 2/11, с. 42–45.

Мацько, Л. І. (1999). Лінгвістична риторика. [У:] Наука і сучасність. Зб. наук. праць. Київ, 4, с. 3–16.

Нагорна, Л. П. (2015). Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики. Київ, 380 с.

Стеблина, Н. О. (2019). Тексти офіційного політичного дискурсу як індикатор еволюції політичного режиму. [У:] Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія: Політичні науки, 4, с. 85–95. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdonnupn_2019_4_16 (дата запиту: 04.10.2022).

Шевченко, Л. І., Дергач, Д. В. і Сизонов, Д. Ю. (2014). Медіалінгвістика: словник термінів та понять. Київ, 380 с.

Grieswelle, D. (2000). Politische Rhetorik: Macht der Rede, öffentliche, Leginitation, Stiftung von Konsens. Wiesbaden, 527 S. URL: https://bit.ly/3Y2msec (дата запиту: 04.10.2022).

Perloff, M. (2014) The dynamics of political communication: Media and Politics in a digital age. London and New York, 460 p.

Powell, L. & Cowart, J. (2016). Political Campaign Communication: Inside and Out, 2nd edition. London and New York, 402 p. URL: https://bit.ly/3VTGMMP (дата запиту: 04.10.2022).

Ukrainian President Volodymyr Zelensky’s address to Congress. URL: https://lat.ms/3Vz0I7T (дата запиту: 25.09.2022).

REFERENCES

Hnezdilova, Ya. V. (2003). Realizatsiia emotyvnoi funktsii v publichnykh promovakh politychnykh diiachiv SShA ta Velykobrytanii [Realization of the emotional function in public speeches of USA and UK politicians]. [U:] Mova i kultura, 6/II: Psykholohiia movy i kultury. Mova i zasoby masovoi komunikatsii, s. 358–363. (in Ukrainian)

Klymanska, L. D. (2007). Sotsialno-komunikatyvni tekhnolohii v politytsi: Taiemnytsi politychnoi «kukhni» [Social and communicative technologies in politics: Secrets of the political «kitchen»]. Lviv, 332 s. (in Ukrainian)

Krapyva, Yu. V. i Krikun, D. A. (2019). Politychna promova yak riznovyd politychnoi komunikatsii [Political speech as a type of political communication]. [U:] Zakarpatski filolohichni studii, 2/11, s. 42–45. (in Ukrainian)

Matsko, L. I. (1999). Linhvistychna rytoryka [The linguistic rhetoric]. [U:] Nauka i suchasnist. Zb. nauk. prats. Kyiv, 4, s. 3–16. (in Ukrainian)

Nahorna, L. P. (2015). Politychna mova i movna polityka: diapazon mozhlyvostei politychnoi linhvistyky [Political language and language policy: the range of possibilities of political linguistics]. Kyiv, 380 s. (in Ukrainian)

Steblyna, N. O. (2019). Teksty ofitsiinoho politychnoho dyskursu yak indykator evoliutsii politychnoho rezhymu [Official political discourse texts as an indicator of the evolution of the political regime]. [U:] Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stusa. Seriia: Politychni nauky, 4, s. 85–95. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdonnupn_2019_4_16 (data zapytu: 04.10.2022). (in Ukrainian)

Shevchenko, L. I., Derhach, D. V. i Syzonov, D. Yu. (2014). Medialinhvistyka: slovnyk terminiv ta poniat [Medialinguistics: a dictionary of terms and concepts]. Kyiv, 380 s. (in Ukrainian)

Grieswelle, D. (2000). Politische Rhetorik: Macht der Rede, öffentliche, Leginitation, Stiftung von Konsens. Wiesbaden, 527 S. URL: https://bit.ly/3Y2msec (data zapytu: 04.10.2022). (in German)

Perloff, M. (2014) The dynamics of political communication: Media and Politics in a digital age. London and New York, 460 p. (in English)

Powell, L. & Cowart, J. (2016). Political Campaign Communication: Inside and Out, 2nd edition. London and New York, 402 p. URL: https://bit.ly/3VTGMMP (data zapytu: 04.10.2022). (in English)

Ukrainian President Volodymyr Zelensky’s address to Congress. URL: https://lat.ms/3Vz0I7T (data zapytu: 25.09.2022). (in English)

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-10

Як цитувати

Семенюк, А., & Приступа, Л. (2022). Лексико-стилістичні та структурні риси політичного звернення Володимира Зеленського до Конгресу. Філологічний часопис, (2), 84–91. https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2022.268656

Номер

Розділ

МОВОЗНАВСТВО