«Особлива дитина»: мовні засоби зображення «інакшости» в художньому дискурсі

Оксана Зелінська

doi:10.31499/2415-8828.2.2025.346981

Автор(и)

Оксана Зелінська Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0002-7965-428X

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2025.346981

Ключові слова:

вербалізація «Іншого», лексика на позначення емоцій, «особлива дитина», інакшість, «Інший», стигма, художній дискурс, мовні засоби вираження, українська література

Анотація

У статті на матеріалі художніх творів української літератури розглядаємо, як на мовному рівні відображено уявлення про «особливих» дітей, які мовні маркери фіксують сприйняття «інакшої» дитини. Матеріалом дослідження стали твори українських письменників В. Винниченка І. Франка, О. Гончара, Г. Тютюнника, С. Черкасенка, О. Сайко, О. Гридіна.

У художніх творах письменники зображують різні типи «інакших» дітей і подають їхні психологічні портрети, використовуючи лексику на позначення емоцій та емоційних реакцій, лексику на означення когнітивної діяльности.

Мовним втіленням стереотипу нормальности є займенник усі, усталені фрази усі діти як діти, як у людей, відповідно «Інший» – це не такий, як усі, «не нормальний».

Українські письменники описують поведінкові моделі, які властиві одноліткам, дорослим, включно з батьками, яка оприявнює їхнє сприйняття особливої дитини відповідно до вкорінених стереотипів «нормальности», серед них такі, як відчуженість, глузування, агресія і фізичне насильство. Ці моделі поведінки є проявом стигмації. У статті проаналізовано мовні засоби, які є виразниками стигми.

Відтворення в художньому тексті комунікативних практик засвідчує, що одним зі способів спілкування дорослих з «інакшою дитиною» є залякування і погрози, що зумовлено прагненням подолати незрозумілу незвичайність, яку здебільшого оцінюють як неслухняність.

Відмінність дитини від укорінених суспільних стереотипів «нормальности» на мовному рівні фіксують лексеми, об’єднані значенням «дивний»: дивак, дивний, дивакуватий, туман вiсiмнадцятий, пейоративи дурник, дурний. Крім констатації факту глузування, посміху, автори включають у тексти конкретні образливі номінації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Оксана Зелінська, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Бибик, С. П. (2024). Словесний образ сучасного підлітка (на матеріалі повісті С. Гридіна «Не такий»). [У:] Культура слова, 100, 119–123.

Горбач, Н. (2024). Проблема дестигматизації хворого в повісті О. Сайко «Птахи завжди повертаються». [У:] Актуальні питання гуманітарних наук, 80/1, 167–172.

Горбач, Н. (2023). Художня рецепція феномену інакшості як підґрунтя інклюзії (за повістю Д. Матіяш «Марта з вулиці Святого Миколая»). [У:] Актуальні питання гуманітарних наук, 65/1, 148–153.

Грак-19 – Генеральний регіонально анотований корпус української мови. URL: https://sketch.uacorpus.org/#concordance?corpname=grac19a (дата запиту: 25.09.2025).

Качак, Т. Б. (2015). Типологія дитячих образів у сучасній українській реалістичній прозі для підлітків. [У:] Прикарпатський вісник НТШ. Слово, 2, 322–336.

Літературний образ дитинства в часи кризи XX–XXI ст. (2021). Warszawa.

Луцишин, О. (2022). «Літня казочка» Івана Франка – психологічна новела «Мавка» (жанрові особливості). [У:] Українське літературознавство, 6, 66–83.

Kostecka, W. (2021). Nadzieja dla «Innego». Kategoria «inności» w polskiej wielokulturowej literaturze dla młodych odbiorców. [W:] Paidia i Literatura, 3, 1–15. DOI: https://doi.org/10.31261/PiL.2021.03.03.

Kostecka, W. (2017). Dziwne – odmienne – obce. Dziecko jako Inny we współczesnej polskiej prozie dziecięcej i młodzieżowej. [W:] Litteraria copernicana, 3(23), 91–109. DOI: https://doi.org/10.12775/LC.2017.052.

Szymborska, K. (2016). Children studies jako perspektywa metodologiczna. Współczesne tendencje w badaniach nad dzieckiem. [W:] Teksty Drugie, 1, 189–205. DOI: 10.18318/td.2016.1.12.

REFERENCES

Bybyk, S. P. (2024). Slovesnyi obraz suchasnoho pidlitka (na materiali povisti S. Hrydina «Ne takyi») [Verbal image of a modern teenager (based on the story «Not That Kind» by S. Gridin)]. [U:] Kultura slova, 100, 119–123. (in Ukrainian)

Horbach, N. (2024). Problema destyhmatyzatsii khvoroho v povisti O. Saiko «Ptakhy zavzhdy povertaiutsia» [The problem of the patient’s destyhmatization in O. Saiko’s poem «Birds Always Return»]. [U:] Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 80/1, 167–172. (in Ukrainian)

Horbach, N. (2023). Khudozhnia retseptsiia fenomenu inakshosti yak pidgruntia inkliuzii (za povistiu D. Matiiash «Marta z vulytsi Sviatoho Mykolaia») [Artistic reception of the phenomenon of otherness as the basis of inclusion (based on the story by D. Matiyasz «Martha from St. Nicholas Street»]. [U:] Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 65/1, 148–153. (in Ukrainian)

Hrak-19 – Heneralnyi rehionalno anotovanyi korpus ukrainskoi movy [General regionally annotated corpus of the Ukrainian language]. URL: https://sketch.uacorpus.org/#concordance?corpname=grac19a (data zapytu: 25.09.2025). (in Ukrainian)

Kachak, T. B. (2015). Typolohiia dytiachykh obraziv u suchasnii ukrainskii realistychnii prozi dlia pidlitkiv [Typology of children’s images in modern Ukrainian realistic prose for teenagers]. [U:] Prykarpatskyi visnyk NTSh. Slovo, 2, 322–336. (in Ukrainian)

Literaturnyi obraz dytynstva v chasy kryzy XX–XXI st. (2021). [Literary image of childhood during the crisis of the 20th – 21st cс.]. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. (in Ukrainian)

Lutsyshyn, O. (2022). «Litnia kazochka» Ivana Franka – psykholohichna novela «Mavka» (zhanrovi osoblyvosti) [«A Summer Tale» by Ivan Franko – psychological novella «Mavka» (genre features)]. [U:] Ukrainske literaturoznavstvo, 86, 66–83. (in Ukrainian)

Kostecka, W. (2021). Nadzieja dla «Innego». Kategoria «inności» w polskiej wielokulturowej literaturze dla młodych odbiorców [Hope for the «Other» The category of «otherness» in Polish multicultural literature for young readers]. [W:] Paidia i Literatura, 3, 1–15. DOI: https://doi.org/10.31261/PiL.2021.03.03. (in Polish)

Kostecka, W. (2017). Dziwne – odmienne – obce. Dziecko jako Inny we współczesnej polskiej prozie dziecięcej i młodzieżowej [Strange – Different – Alien: The Child as the Other in Contemporary Polish Children’s and Youth Fiction]. [W:] Litteraria copernicana, 3 (23), 91–109. DOI: https://doi.org/10.12775/LC.2017.052. (in Polish)

Szymborska, K. (2016). Children studies jako perspektywa metodologiczna. Współczesne tendencje w badaniach nad dzieckiem. [Child studies as a methodological perspective. Contemporary trends in child research]. [W:] Teksty Drugie, 1, 189–205. DOI: 10.18318/td.2016.1.12. (in Polish)