Запозичені назви осіб у професійно-виробничій царині в північноукраїнських пам’ятках XVI–XVII ст.
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2025.346988Ключові слова:
агентив, тематична група, лексико-семантичні зміни, мовні контакти, запозичення, лексико-семантичний варіант, північноукраїнське наріччя, пам'яткиАнотація
У публікації виявлено й проаналізовано запозичені назви осіб на позначення професійно-виробничої лексики, зокрема зазначено, з яких мов вони проникали, через яке посередництво: переважна більшість слів сягають германських мов, до староукраїнської мови потрапляли через польське посередництво, про що свідчить фонетична й морфемна структура лексем. Чеського джерела сягає слово кухар. При характеристиці слів відображено варіативність у графічних записах слів іншомовного походження, особливості їх адаптації.
Основний масив аналізованих лексем на позначення професій було запозичено в українську мову протягом XVI–XVII ст., проте деякі слова іншомовного походження, як-от кухмистр, перейшли з попередньої мовної епохи. Хоч лексеми кухар і фурман не зафіксовані в ССУМі безпосередньо, імовірно, вони функціювали вже в XIV–XV ст., оскільки від них наявні похідні утворення: власна назва Коухаревци та стійке словосполучення фоурманскии воз. Згідно з даними «Словника української мови», лексеми грабар, кушнір, муляр, римар, слюсар, цехмістр, фурман, кухар зберегли свою семантику в українській мові без змін. Зазначимо, що деякі лексеми нині належать до маркованої лексики: фурман є застарілим, а римар – розмовним.
Значна частина цих запозичень перейшла до пасивного запасу через зникнення реалій, які вони позначали. Активне поширення і вживання цих слів у XVI–XVII ст. підтверджено наявністю похідних утворень і їхнім переходом у власні назви. Водночас ці лексеми зазнали мінімальних семантичних змін: лише слова кухмістр і слюсар розширили свої семантичні структури.
Важливо, що паралельно з цими запозиченнями в аналізований період функціювали питомі українські відповідники (наприклад, кухар – варник, грабар – копач, зекгармистръ – часовникъ, кушнір – замшник, фурманъ – возникъ), однак згодом їх витіснили слова іншомовного походження.
Завантаження
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Білоусенко, П. І. (1993). Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду). Київ, 215 с.
Горобець, В. Й. (1971). Особливості розвитку сільськогосподарської та побутово-виробничої лексики в українській мові першої половини XVIII ст. [У:] Мовознавство, 5, 56–64.
Гриценко, С. (2017). Динаміка лексикону української мови XVI–XVII ст. Kиїв, 936 с.
Винник, В. О., Горобець, В. Й. і Карпова, В. Л. etc. (1983). Історія української мови. Лексика і фразеологія. Київ, 743 с.
Кровицька, О. (2003). Назви осіб за родом діяльності і професією в пам’ятках української мови XVI–XVIII ст. [У:] Гриценко, П. і Хобзей, Н. (ред.). Діалектологічні студії.1: Мова в часі і просторі. Львів, 130–148.
Кровицька, О. В. (2002). Назви осіб в українській мовній традиції ХVІ–ХVІІІ ст.: Семантика і словотвір. Львів, 213 с.
Худаш, М. Л. (1960). Виробничо-професійна та адміністративно-юридична лексика українських ділових документів кінця XVI – початку XVII ст.: (з матеріалів рукоп. пам’яток Львівського Ставропігійського братства). [У:] Дослідження і матеріали з української мови. Київ, ІІ, 86–123.
Худаш, М. Л. (1961). Лексика українських ділових документів к. XVI – поч. XVII ст.: На матеріалах Львівського Ставропігійського братства. Київ, 164 с.
REFERENCES
Bilousenko, P. I. (1993). Istoriia sufiksalnoi systemy ukrainskoho imennyka (nazvy osib cholovichoho rodu) [History of the suffix system of the Ukrainian noun (masculine names)]. Kyiv, 215 s. (in Ukrainian)
Horobets, V. Y. (1971). Osoblyvosti rozvytku silskohospodarskoi ta pobutovo-vyrobnychoi leksyky v ukrainskii movi pershoi polovyny XVIII st. [Peculiarities of the development of agricultural and household and production vocabulary in the Ukrainian language of the first half of the 18th c.]. [In:] Movoznavstvo, 5, 56–64. (in Ukrainian)
Hrytsenko, S. (2017). Dynamika leksykony ukrainskoi movy XVI–XVII st. [Dynamics of the vocabulary of the Ukrainian language of the 16th – 17th cc]. Kyiv, 936 s. (in Ukrainian)
Vynnyk, V. O., Horobets, V. Y. і Karpova, V. L. etc. (1983). Istoriia ukrainskoi movy. Leksyka i frazeolohiia [History of the Ukrainian language. Vocabulary and phraseology]. Kyiv, 743 s. (in Ukrainian)
Krovytska, O. (2003). Nazvy osib za rodom diialnosti i profesiieiu v pamiatkakh ukrainskoi movy XVI–XVIII st. [Names of persons by occupation and profession in Ukrainian language monuments of the 16th – 18th cc.]. [In:] Hrytsenko, P. і Khobzei, N. (eds.). Dialektolohichni studii. 1: Mova v chasi i prostori. Lviv, 130–148. (in Ukrainian)
Krovytska, O. V. (2002). Nazvy osib v ukrainskii movnii tradytsii XVI–XVIII st.: Semantyka i slovotvir [Personal names in the Ukrainian linguistic tradition of the 16th – 18th cc.: Semantics and word formation]. Lviv, 213 s. (in Ukrainian)
Khudash, M. L. (1960). Vyrobnycho-profesiina ta administratyvno-yurydychna leksyka ukrainskykh dilovykh dokumentiv kintsia XVI – pochatku XVII st.: (z materialiv rukop. pamiatok Lviv. Stavropihiiskoho bratstva) [Industrial-professional and administrative-legal vocabulary of Ukrainian business documents of the late 16th – early 17th c.: (from materials of manuscript monuments of the Lviv Stavropigian Brotherhood)]. [In:] Doslidzhennia i materialy z ukrainskoi movy. Kyiv, II, 86–123. (in Ukrainian)
Khudash, M. L. (1961). Leksyka ukrainskykh dilovykh dokumentiv k. XVI – poch. XVII st.: Na materialakh Lvivskoho Stavropihiiskoho bratstva [Lexicon of Ukrainian business documents of the 16th – early 17th c.: Based on materials from the Lviv Stavropigian Brotherhood]. Kyiv, 164 s. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Валентина Титаренко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
