Фразеологічний портрет Харківщини

Рецензія на словник: Сагаровський А. А. Фразеологічний словник Центральної Слобожанщини (Харківщини). Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2024. 436 с.

Автор(и)

  • Катерина Глуховцева ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Україна https://orcid.org/0000-0002-5581-2204

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2025.347014

Ключові слова:

фразеологія, фразеографія, фразеологічна одиниця, соматизми, фітономени, зоономени, антропоніми

Анотація

У рецензії подано аналіз компонентного складу фразеологічних одиниць праці А.А. Сагаровського «Фразеологічний словник Центральної Слобожанщини (Харківщини)» (Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2024. 436 с.). Рецензентка доводить, що послідовне вивчення фраземіки різних ареалів України сприяє заповненню лакун, що виникають внаслідок неповноти просторових свідчень, збагачує діалектну фразеографію новим фактичним матеріалом, уточнює й конкретизує теоретичні питання діалектного фразеотворення, актуалізує практичні питання фіксації та подання у словнику великого за обсягом фразеологічного матеріалу. Вивчення компонентного складу фразеологізмів, зокрема репертуару образних конкретизаторів стійких сполучень слів, створює можливості для аналізу соматичного, предметного, фітоморфного, зооморфного та інших кодів у просторі етномакрокоду духовної культури. Опис цих культурних кодів проливає світло на ментальність народу. У Словнику А. Сагаровського найбільшу фразеопродуктивність мають соматизми, орнітономени, назви спорідненості та свояцтва, зоономени. Природно, що в усному мовленні поширені фразеологізми з просторіччями і вульгаризмами. Загалом фразеологізмів зі словом голова виявилося найбільше. Репертуар антропонімів, що функціонують у складі фразеологізмів, свідчить про певні особливості соціалізації особистості в ареалі у зв’язку з узвичаєними традиціями поведінки, усталеними нормами (стереотипами) співжиття і спілкування. У Словнику виявлено 62 антропоніми, що виконують функцію образних конкретизаторів у стійких сполученнях слів. Значна частина їх надає висловлюванню пейоративної конотації, а самі стійкі сполучення слів акцентують увагу на негативних рисах характеру. Найбільшою фразеопродуктивністю позначені імена Хома, Маша / Машка, Христя. Окремі антропоніми можна розглядати як прецедентні тексти, адже мотивами уведення їх до стійких сполучень слів стали твори художньої літератури: Для стилістичної диференціації фразеологізмів А. Сагаровський використовує низку ремарок. Усе це дає підстави говорити про створення фразеологічного портрету ареалу шляхом системного упорядкування його словника.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Катерина Глуховцева, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

доктор філологічних наук, професор кафедри української мови ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-19

Як цитувати

Глуховцева, К. (2025). Фразеологічний портрет Харківщини: Рецензія на словник: Сагаровський А. А. Фразеологічний словник Центральної Слобожанщини (Харківщини). Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2024. 436 с. Філологічний часопис, (2), 168–171. https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2025.347014

Номер

Розділ

РЕЦЕНЗІЇ