МІФОЛОГІЧНІ ОБРАЗИ В УКРАЇНСЬКОМУ ВЕСНЯНОМУ ІГРОВОМУ ФОЛЬКЛОРІ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2024.306935Ключові слова:
міф, міфонім, теонім, гра-літургія, веснянки, гра-веснянка, міфічний персонаж, лімінальна істота, ритуальна жертва, міфопоетикаАнотація
Весняний обрядово-ігровий фольклор переповнений міфологічними образами. Ми звернули увагу на веснянки-ігри «Ящур», «Подоляночка», «Білоданчик», «Вербовая дощечка», «Кривий танець», «Вервиця», «Зайчик».
Гра-веснянка «Подоляночка» присвячена богині землі, її пробудженню, вона є реліктом ритуальних дій ініціального характеру. В основі гри-веснянки «Коровай» давній звичай змінювати дитяче ім’я на доросле з досягненням семирічного віку. «Ящур» містить таємничий образ володаря підземно-підводної стихії, якому колись приносили в жертву дівчат. У веснянці-грі «Білоданчик» реальний звичай віддавати дівчат і жінок у дружини водному духу. Весняні ритуальні ігри розпочинаються і закінчуються «Кривим танцем», а його хореографічний малюнок символізує триєдність поколінь, лад, гармонію. Ідею плетива, закручування енергетичних потоків презентують ігри-веснянки «Шум», Жучок», «Плетениця». «Вербовая дощечка» у народній символіці знаменує модель переходу від дівоцтва до статусу одруженої. Гра-веснянка «Зайчик» – це частина давньої шлюбної літургії, в основі якої ідея парування. Стосовно походження і значення міфоніма Зельман/Жельман розглядається декілька гіпотез.
Завантаження
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наталія Сивачук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.