ЭТНОЛИНГВИСТИКА ОБРЯДА ПЕРЕДАЧИ КУРИЦЫ НАД МОГИЛОЙ У БУЛАЕШТСКИХ УКРАИНЦЕВ И ЕГО ВОСТОЧНОРОМАНСКИЕ И СЛАВЯНСКИЕ ПАРАЛЛЕЛИ: ОБЩЕЕ И ОСОБЕННОЕ

Автор(и)

  • Алексей Романчук Университет «Высшая антропологическая школа», Moldova, Republic of

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2017.138789

Анотація

В погребальной традиции украинского села Булаешты (Орхейский р-н, Республика Молдова) очень заметное место занимает обряд передачи двух кур (любого цвета) через еще незакрытую могилу (с опущенным в нее покойником). Кур передают двум мужчинам, копавшим могилу. И передают обязательно женщины – родственницы умершего.

Крайне любопытна семантика этого обряда: кур дают, чтобы они «своими лапами разгребли землю с могилы, когда будет конец света, и умершего призовут на Страшный суд». Поэтому курам обязательно развязывают ноги, которые до этого были спутаны.

Важно, что куры ни в коем случае не могут быть заменены петухами. Равно как в этом ритуале строго запрещены и другие птицы/животные вместо кур (и вместе с ними). Единственным исключением, при отсутствии кур, могут быть две рыбы (обязательно – с головой; но почему и почему именно рыба – традиция уже не объясняет). И через семь лет после смерти покойного во время панихиды также обязательно дается «за поману» одна курица (которая и в этом случае может быть заменена исключительно рыбой).

Ближайшие аналогии булаештской традиции известны в восточнороманской среде, а также в отдельных славянских групп (прежде всего – на Буковине; также у северорусских (О. В. Голубкова) и у сербов Крайны).

Вместе с тем ряд ключевых характеристик (мотивация обряда «разгребанием курами могилы»; запрет на замену курицы петухом; рыба как единственная возможная замена курицы; и др.) резко отличает булаештскую традицию как от восточнороманской (включая соседние молдавские села), так и от ее славянских аналогов. И представляется, что именно булаештская традиция лучше сохранила архаику этого обряда – как в его содержании, так и в семантике.

Ключевые слова: украинцы; Республика Молдова; погребальные традиции; славяне; восточные румыны; диалект; этнос.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Алексей Романчук, Университет «Высшая антропологическая школа»

магистр антропологии, исследователь, Университет «Высшая антропологическая школа»

Посилання

Бушкевич С. П. 2004. Курица. В: Толстой Н. И. (ред.). Славянские древности. Этнолингвистическии словарь. Т. 3 (К–П). Москва: Международные отношения, 61–68.

Гнатюк В. М. 1912. Похороннi звичаї й обряди. В: Этнографiчний збiрник XXXI–XXXII, 131–424.

Голубкова О. В., Будаева С. В., Крикау Л. В. 2017. Локальная традиция погребального обряда славянского населения юга Западной Сибири в XVII–XX вв.: к вопросу о типологии. В: Научный диалог 1, 131–143.

Гороф’янюк І. 2016. Стійкість і динаміка частин мови в українській говірці с. Булаєшти Республіки Молдова. В: Кожухар В. Г., Кожухар К. С. (ред.). Relaţiile etnoculturale moldo-ucrainene”: simpozionul ştiinţific internaţional în memoriam academicianul Constantin Popovici „Relaţiile etnoculturale moldo-ucrainene” = „Украïнсько-молдовськı етнокультурнi зв’язки”. Vol. 2: Probleme actuale de istorie, limbă şi cultură a ucrainenilor din Republica Moldova = Актуальнi питання iсторiï, мови та культури украïнцiв Республiки Молдова. Chişinău: Elan-Poligraf, 228–239.

Гороф’янюк І. В. 2015. Поховальний обряд Центрального Поділля: етнолінгвістичні студії. В: Вісник Донецького національного університету. Серія Б. Гуманітарні науки. Вип. 1/2. Вінниця, 33–71.

Зеленин Д. К. 1994. Избранные труды: статьи по духовной культуре 1901–1913. Москва: Индрик.

Зеленчук В. С. 1959. Очерки молдавской народной обрядности. Кишинев: Картя молдовеняскэ.

Кожухар К. С. 2015. Українсько-молдовські інтерференції в назвах страв з пшеничного борошна в українських говірках Республіки Молдова. В: Кожухар В. Г., Кожухар К. С. (ред.). Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки: Міжнародні наукові читання пам’яті академіка Костянтина Поповича. Том 1. Кишинів: Elan-Poligraf, 243–248.

Конобродская В. Л. 2008. Украинская этнолингвистика: некоторые аспекты. В: http://www.rastko.rs/rastko/delo/11735 (дата посещения: 08.04.2017).

Конобродська В. 2007. Поліський поховальний і поминальний обряди. Т. 1. Етнолінгвістичні студії. Житомир: Полісся.

Котляревский А. А. 1868. О погребальных обычаях языческих славян. Санкт-Петербург: Синодальная типография.

Левкиевская Е. Е. 2002. Вампир. В: Толстая С. М. (отв. ред.). Славянская мифология: энциклопедический словарь. Москва: Международные отношения, 60–61.

Рабинович Р. А. 2000. Искушение «волошским орехом», или Балканские волохи и русские волхвы. В: Stratum plus 5, 282–390.

Романчук А. А. 2016. Переход t’, d’ > k’, g’ в диалектах Балкано-Карпатского региона и его исторические причины. В: Кожухар В. Г., Кожухар К. С. (ред.). „Relaţiile etnoculturale moldo-ucrainene”: simpozionul ştiinţific internaţional în memoriam academicianul Constantin Popovici „Relaţiile etnoculturale moldo-ucrainene” = „Украïнсько-молдовськı етнокультурнi зв’язки”. Vol. 2: Probleme actuale de istorie, limbă şi cultură a ucrainenilor din Republica Moldova = Актуальнi питання iсторiï, мови та культури украïнцiв Республiки Молдова. Chişinău: Elan-Poligraf, 287–312.

Романчук А. А. 2016а. Варяги и варязи: к вопросу об этимологии и времени возникновения этнонима варяг. В: Восточно-Европейский научный вестник 2, 65–72.

Романчук А. А., Тащи И. Н. 2010. Ранняя история украинского села Булаешты в контексте истории Молдовы (XIV – начало XVII вв. от Р. Х.). Кишинев: Высшая Антропологическая Школа.

Шухевич В. 1908. Гуцульщина. Ч. 5. В: Материяли до украйинсько-руськойи етнольогии. Львив.

Marian S. Fl. 1892. Înmormîntarea la romăni. Studiu etnografic. Bucureşti: Lito-Tipografia Carol Göbl.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-31

Як цитувати

Романчук, А. (2017). ЭТНОЛИНГВИСТИКА ОБРЯДА ПЕРЕДАЧИ КУРИЦЫ НАД МОГИЛОЙ У БУЛАЕШТСКИХ УКРАИНЦЕВ И ЕГО ВОСТОЧНОРОМАНСКИЕ И СЛАВЯНСКИЕ ПАРАЛЛЕЛИ: ОБЩЕЕ И ОСОБЕННОЕ. Філологічний часопис, (1). https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2017.138789

Номер

Розділ

МОВОЗНАВСТВО