«СЕРЦЕ» ЯК НАСКРІЗНИЙ АРХЕТИП УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Т. ШЕВЧЕНКА
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2017.139119Анотація
У статті на основі аналізу творів Т. Шевченка досліджено кордоцентризм Кобзаря – його релігійність, віра в Господа, яка наповнює його серце, дає поштовх і наснагу творити. У ході дослідження з’ясовано, що в поезіях Т. Шевченка Серце боїться, плаче, радіє, горює, тужить, молиться, мліє, пам’ятає, болить, сумує, спить, сохне, завмирає, холоне, одпочиває, тріпочеться, точить сльози, любить, віщує, співчуває, палає, розмовляє з Богом, милується красою рідної землі, пам’ятає, страждає, карається, грає. Воно буває вірним, материнським, злим, пораненим, хворим на «тяжкі недуги», пустим, глибоким, розбитим, розтерзаним, озлобленим, гнилим, боязливим, трудним, поточеним, старим, чистим, порадником, Господнім, пре безумним, одиноким, нелукавим, провісником.
Ключові слова: Т. Шевченко; Кобзар; серце; кордоцентризм; сердечний.Завантаження
Посилання
Доманицький В. Тарас Шевченко (Синтетично-націологічні студії його життя й творчості). Чікаго ; Іллінойс, 1961. 116 с.
Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / 2-е вид. Київ: Обереги, 2004. 480 с.
Мойсеїв І. Храм української культури: (Філософія семіосфери): посібник-дослідження. Київ, 1995. 464 с.
Сверстюк Є. Шевченко і час. Київ: Воскресіння, 1996. 160 с.
Шевченко Т. Усі твори в одному томі. Київ ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2006. 824 с.
