УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕЛІГЕНТ І ОПІР ТОТАЛІТАРИЗМУ (академік С. Єфремов у «Щоденнику» та стенограмах процесу СВУ)
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2017.139121Анотація
У статті досліджено феномен українського Опору окупаційному світоглядно-буттєвому тоталітаризму в радянську добу. Такий Опір, з одного боку, репрезентовано літературною творчістю вітчизняних імпресіоністів, які працювали в нетривалу добу українського Розстріляного Відродження 1920 – початку 1930-х років та створювали європейську літературну естетику на вітчизняному ґрунті, органічно включаючи в неї національні міфологічно-фольклорні джерела. Але – так само – з особливою, ще й досі недослідженою, мірою репрезентативності – такий Опір виявився в повсякденному діаріуші репрезентанта традиціоналістського підходу до літературного процесу в Україні, відомого літературознавця, автора класичної «Історії українського письменства», одного із засновників та першого віце-президента ВУАН, академіка С. Єфремова. Слово академіка Єфремова в 1920-ті роки було одним з потужних чинників, який не лише підтримував у добу духовно-буттєвої окупації України більшовицько-безбожницькою Росією іманентні константи національного світобачення, моралі, етики, культури, а й формував засади такого морального Опору українців наступу ворожо-руйнівної для нас ідеології та практики буття. Найкраще цю константу засвідчують «Щоденники» акад. С. Єфремова, де хронологічно зафіксована його послідовна боротьба з радянсько-російським режимом олжі, а також стенограми його виступів як підсудного на судилищі «СВУ». Компаративне зіставлення позицій українських імпресіоністів, щоденникового й підсудного слова акад. С. Єфремова дозволяють структурувати цілісну картину Опору українців силоміць нав’язуваній чужій диктатурі, відкривають для осмислення обрії пізнання різних духовно-інтелектуальних сфер цього Опору. Так само вагомою для сьогодення й майбутнього є й щоденникова рецепція й зацікавлення феноменом акад. С. Єфремова знаним українським письменником – автором роману «Собор» і академіком НАН України Олесем Гончарем. Осмислення світоглядно-естетичного зв’язку «Олесь Гончар – Сергій Єфремов» становить плідну царину для здійснення низки цікавих філософсько-українознавчих та суто літературознавчих досліджень та компаративних паралелей.
Ключові слова: Опір; академік Сергій Єфремов; компаративні паралелі; тоталітаризм; диктатура; літературний імпресіонізм; щоденники; процес СВУ; Олесь Гончар.Завантаження
Посилання
Гончар О. Щоденники: у 3-х т. Київ: Веселка, 2002–2004.
Чуковский К. Дни моей жизни. Москва: Бослен, 2009. 656 с.
Проценко П. Свидетель // Гойченко Д. Д. Красный Апокалипсис: сквозь раскулачивание и Голодомор. Киев: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. С. 366–399.
Тичина П. Десь на дні мого серця. Київ: Рад. письменник, 1991. 216 с.
Єфремов С. Щоденники. Київ: ЗАТ Газета «Рада», 1997. 756 с.
Костенко Л. Берестечко. Історичний роман. Київ: Либідь, 2010. 232 с.
Спілка Визволення України. Стенографічний звіт судового процесу. Харків: Вид-во «Пролетар», 1931.