ОНІМ-ЗАГОЛОВОК НАРИСУ «ЗЕМЛЯ ПІД БІЛИМИ КРИЛАМИ»
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2018.142189Ключові слова:
онім, бібліонім, заголовок, ойконімАнотація
У статті проаналізовано назви нарису Володимира Короткевича «Земля під білими крилами». Цей заголовок – вінець, зерно, з якого народжується і росте ідея твору. Ми визначили його характеристики відповідно до семантико-стилістичних та естетичних особливостей у досліджуваному тексті. Широко представлено образ бусла. Для піднесено-величного найменування Білорусі як держави Володимир Короткевич створив вислів землі під білими крилами, яким назвав популярний не тільки в Білорусі нарис, адресований передусім школярам братньої України.
Кожен знає, що бусол – типовий для Білорусі птах із довгим прямим червоним дзьобом і червоними високими ногами. У народі, починаючи з Я. Коласа, буслом метафорично називають високу пляшку горілки. Тож В. Короткевич, укладаючи в бібліонім великий символічний зміст, підказав вдумливому читачеві, що Білорусь – країна, яку оберігає цей Божий птах, і ми, білоруси, перебуваємо під турботою та захистом самого Бога. Як засвідчує характеристика творів В. Короткевича та інших письменників, кольоронім білий дуже продуктивний, частотний, символічно наповнений.
За граматичною структурою заголовок – це складне сполучення, у якому використано три самостійні й одне службове слово. Лексема земля, яка замінила слово країна у структурі бібліоніма, є синонімом до таких одиниць, як країна, держава. У творах художньої літератури, журналістики це слово широко використовують у структурі топонімів з велично-піднесеною конотацією: відкриваючи нові землі, архіпелаги, країни, острова, першопрохідці ідентифікували їх риторично-величаво: Земля Санникова, Земля Франца-Йосифа, Нова земля; такі перифрази-словосполучення засвідчені і в художній літературі: Земля Сервантеса, Земля Купали і Коласа та ін. Прикметник-кольоронім білий (біла) з міфопоетичним змістом – це символ нескінченності, вічності всесвіту, у традиційній культурі білорусів він є одним з найпоширеніших. Поряд із червоним і чорним він становить основний спектр колірної символіки в міфопоетичній моделі світу. Сутність більшості бібліонімів докладно розкриває сам письменник, найчастіше використовуючи записані в народі пояснення, наївні етимології, додаючи до них відомості з наукових джерел, літописів та ін.
Завантаження
Посилання
Андранюк, С. (1997). Пісьменнікі. Кнігі. Мінск, 319 с.
Караткевіч, У. С. (1989). Збор твораў. У 8 т. Мінск, т. 4–5.
Кухаренко, В. А. (1984). Имя заглавного персонажа в целом художественном тексте. [В:] Русская ономастика. Одесса, с. 117–124.
Фомичев, С. А. (1989). “Чудный город Миргород”. [В:] Русская речь, № 9, с. 17–24.
Шур, В. В. (2013). Пра бібліонім “Зямля пад белымі крыламі” і іншыя загалоўкі. [В:] Славянские народы и их культуры: традиция и современность. В. И. Коваль (ред.). Гомель, с. 55–77.
