ПРИЧИНИ ВЕРБАЛЬНИХ ТАБУ В НІМЕЦЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2018.142248

Ключові слова:

табу, мовне табу, вербальне табу, мовна заборона

Анотація

У статті розглядаються вербальні табу, які існують у сучасній німецькій мові. Розглянуто їхню специфіку та особливості функціонування в німецькомовному середовищі. Важливість дослідження визначається необхідністю вивчення мовних табу як одного з найбільш живих і експресивних засобів репрезентації культурного світу певного народу, а також тісних зв'язків між мовою, національною ментальністю та культурою. Основна мета статті - дослідити та проаналізувати найпоширеніші причини дотримання вербальних табу в німецькій лінгвокультурі. Автор висуває гіпотезу, що різноманітні табу (слова, вислови або теми) виникають на основі різного роду страхів, властивих людині. Незважаючи на специфіку досліджуваного матеріалу, використано різноманітні методи наукового аналізу, які забезпечили всебічне розуміння цього явища. Проаналізувавши тлумачення терміна «мовне табу» в теоретичній літературі, автор використала метод відбору мовних одиниць, щоб проаналізувати тексти німецьких засобів масової інформації за 2010-2018 рр. Вивчення теоретичного та фактичного матеріалу дало змогу ідентифікувати та охарактеризувати основні причини існування мовних табу в німецькій лінгвокультурі. На основі аналізу психологічних, соціальних і релігійних чинників виникнення мовних табу зроблено висновок, що біологічні та соціальні страхи народу впливають на формування словникового складу мови. Оскільки біологічний страх впливає і на сучасні умови життєдіяльності людини, то назви деяких тварин, імена богів, імена відомих людей і святих потрапляють під мовну заборону і замінюються евфемізмами. Соціальний страх спричиняє ситуацію табуювання, якщо людина відчуває загрозу свого соціального статусу чи самооцінки. Результати дослідження доводять, що в сучасному німецькому суспільстві соціальні страхи щодо виключення людини з її оточення (сім'ї, кола друзів або колег) відіграють велику роль. Страх, що індивіда сприйматимуть як чужака, нещасну людину, расиста або ігноруватимуть за його ідеї чи заяви про інших людей, права людини або права жінок, змушує уникати використання певних слів або висловів і замінити їх іншими, "дозволеними" в суспільстві словами. Процес табу в сучасній культурі німецької мови зумовлений роздумами, соромом, соціальним тактом і самоцензурою. Аналіз причин лінгвістичного табуювання дає змогу дослідникові поглибити знання німецької мови та культури, а також простежити шляхи виникнення мовного табу на сучасному етапі функціонування мови.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Любов Курагіна, Львівський національний університет імені Івана Франка

аспірантка кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка

Посилання

Büscher, W. (2017, Juli, 2). Es sah so aus, als ende dieses Leben in unversöhnter Bitternis. Welt. [Digitale Quelle]. URL: https://www.welt.de/politik/deutschland/article166183912/Es-sah-so-aus-als-ende-dieses-Leben-in-unversoehnter-Bitternis.html (abgerufen am 03.04.2018).

Douglas, M. (1994). Taboo, Religious. [In:] The Encyclopedia of Language and Linguistics, pp.4511–4512.

Ellis, H. (1937). Havelock Ellis on life and sex: Essays of Love and Virtue. New York, 216 p.

Elsässer, D. Depression – noch immer ein Tabu. Allgemeine Zeitung. [Digitale Quelle]. URL: http://www.allgemeine-zeitung.de/lokales/bad-kreuznach/landkreis-bad-kreuznach/depression--noch-immer-ein-tabu_18167117.htm (abgerufen am 03.04.2018).

DUDEN. Online Wörterbuch [Digitale Quelle]. URL: https://www.duden.de/rechtschreibung/Teufel (abgerufen am 03.04.2018).

Fromme, C. Schöner krank. Süddeutsche Zeitung. [Digitale Quelle]. URL: http://www.sueddeutsche.de/stil/mode-schoener-krank-1.3848542 (abgerufen am 02.04.2018).

Grandt, G. (2016, Mai, 19). Tabuthema Ausländer- Migranten- und Flüchtlingskriminalität: Die «Liste der Schande». [Digitale Quelle]. URL: http://www.guidograndt.de/2016/05/19/tabuthema-auslaender-migranten-und-fluechtlingskriminalitaet-die-liste-der-schande/ (abgerufen am 03.04.2018).

Hildebrand, U. R.I.P., Udo Jürgens. Der Mann mit dem weißen Bademantel hat die Bühne des Lebens für immer verlassen. Wochenblatt. [Digitale Quelle]. URL: https://www.wochenblatt.de/ueberregionale-artikel/regensburg/artikel/101026/der-mann-mit-dem-weissen-bademantel-hat-die-buehne-des-lebens-fuer-immer-verlassen (abgerufen am 03.04.2018).

Hoff, H. Attraktive Lady. Süddeutsche Zeitung. [Digitale Quelle]. URL: http://www.sueddeutsche.de/medien/sexismus-attraktive-lady-1.3904222 (abgerufen am 02.04.2018).

Matthäus rät schwulen Fußballern vom Outing ab. Focus online. [Digitale Quelle]. URL: https://www.focus.de/sport/fussball/gehaessigkeit-der-fans-sehr-gross-matthaeus-raet-schwulen-fussballern-vom-outing-ab_aid_847874.html (abgerufen am 02.04.2018).

Freud, S. (2014). Totem und Tabu. Hamburg, 192 S.

Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. [Digitale Quelle]. URL: https://www.bundestag.de/gg (abgerufen am 01.04.2018).

Hartmann, D. (1990). Sprache und Tabu heute. Zur Überprüfung eines ethnologischen Begriffs auf seinen Nutzen für die Ethnologie von Industriegesellschaften. [In:] Osnabrücker Beiträge zur Sprachtheorie, vol. 42, Ss. 137–154.

Mitic, K. Tabulose Zeit? Von wegen. Gut, dass es sie gibt. Welt. [Digitale Quelle]. URL: https://www.welt.de/vermischtes/article1 37675944/Tabulose-Zeit-Von-wegen-Gut-dass-es-sie-gibt.html (abgerufen am 11.04.2018).

Schröder, H. (2003). Tabu. [In:] Handbuch Interkulturelle Germanistik. Stuttgart, S. 307–315.

Schwarz, P. Was man in Deutschland NICHT sagen darf. Zeit online. [Digitale Quelle]. URL: http://www.zeit.de/2010/16/Tabus-in-Deutschland (abgerufen am 10.04.2018).

Tabu-Thema Depression: Gerade Männer wollen es oft nicht wahrhaben. Focus online. [Digitale Quelle]. URL: https://www.focus.de/gesundheit/ratgeber/depression/gesundheit-die-unheimliche-krankheit-depressionen-bleiben-unterschaetzt_id_6895341.html (abgerufen am 08.04.2018).

Türcke, C. Tabu. Zeit online. [Digitale Quelle]. URL: http://www.zeit.de/1994/36/tabu (abgerufen am 07.04.2018).

Ullmann, S. (1962). Semantics. An introduction to the science of meaning. Oxford, 278 p.

Wolff, J. Ich rate keinem Fußballer, sich zu outen. Welt. [Digitale Quelle]. URL: https://www.welt.de/sport/fussball/article10768249/Ich-rate-keinem-Fussballer-sich-zu-outen.html (abgerufen am 07.04.2018).

Zöllner, N. (1997). Der Euphemismus im alltäglichen und politiscshen Sprachgebrauch. Frankfurt am Main, 444 S.

Маковский, М. (2008). Феномен ТАБУ в традициях и в языке индоевропейцев: Сущность – формы – развитие. Москва, 280 с.

Москвин, В. (2010). Эвфемизмы в лексической системе современного русского языка. Москва, 264 с.

Щербатых, Ю. (2003). Психология страха: популярная энциклопедия. Москва, 512 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-31

Як цитувати

Курагіна, Л. (2018). ПРИЧИНИ ВЕРБАЛЬНИХ ТАБУ В НІМЕЦЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ. Філологічний часопис, 1(1). https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2018.142248

Номер

Розділ

МОВОЗНАВСТВО