ВІДЕТНОНІМНІ НАЗВИ З ОСНОВОЮ "ЛЯХ" У ГОВІРКАХ БІЛОРУСІ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2018.142250Ключові слова:
етнонім, нація, народ, мікротопонім, агронім, оронім, антропонім, онім, відетнонімне утворення, лях, полякАнотація
У статті проаналізовано відетнонімні утворення з компонентом «лях», засвідчені в білоруських діалектах: антропоніми (Лях, Ляхов, Ляхович); ойконіми (Ляховичі); мікротопоніми: дрімоніми (назви лісів) (Ляхівщина, Ляховиця); дромоніми (назви доріг) (Ляхівська дорога); агроніми (назва полів, землеволодінь) (Ляхівка, Ляхівські поля); ороніми (назви будь-яких форм рельєфу) (Ляхівська гора).
Антропонімний і топонімічний матеріал використано для порівняння білоруських регіонів із сусідними регіонами Росії, населеними слов’янами. Теоретичний матеріал збагачений даними, отриманими із серії білоруських літописів «Пам’ять», а також з ономастичних словників, праць відомих дослідників Полісся, лексикографічних праць та історії Білорусі.
Авторка описала і проаналізувала номінації, які містять етнонім «лях» (знані поляки в Білорусі), поділила групи за особливостями семантики, дала свої лінгвістичні та культурологічні характеристики, описали інші особливості цих одиниць, показали динаміку їх використання.
Зафіксовані антропоніми та мікротопоніми з основою «лях» мають досить значний номінаційний потенціал і формують мовну та культурну картину населення Білорусі. Адже частина досліджуваного регіону належить полякам, які протягом тривалого часу живуть серед білорусів. Етнонім «лях» та похідні відображають багатовікові контакти білорусів і поляків.
Завантаження
Посилання
Аліферчык, Т. М. (2011). Тапанімія Заходняга Палесся. Аÿтарэф. дыс. на атрыманне вучонай ступені кандыдата філалагічных навук. 10.02.01 «Беларуская мова». Мінск, 20 с.
Багамольнікава, Н. А. і Станкевіч, А. А. (2003). Айканімія Гомельшчыны. Слоўнік. Гомель, 392 с.
Веренич, В. Л. (1973). К историко-социологической характеристике польских переселенческих говоров в Полесье. [В:] Польские говоры в СССР. Минск, ч. 2, с. 128–159.
Гурская, Ю. А. (2010). Фамилии отэтнонимического происхождения на территории Великого Княжества Литовского. [В:] Вестник КГУ им. Н. А. Некрасова, № 3, с. 160–165.
Жучкевич, В. А. (1974). Краткий топонимический словарь Белоруссии. Минск, 447 с.
Иванова, А. А. (2003). Микротопонимия Мозырского Полесья. Мозырь, 219 с.
Королева, И. А. (2006). Словарь фамилий Смоленского края. Смоленск, 368 с.
Клімуць, С. В. (2004). Слоўнік мікратапонімаў Магілёўшчыны. С. В. Клімуць [і інш.] (склад.). Магілёў, 208 с.
Ламака, В. М. [і інш.] (2005). Анамастычны слоўнік Гродзеншчыны. У 2 ч. Ч. 1. Мікратапонімы. Гродна, 347 с.
Лемцюгова, В. П. (2008). Тапонімы распавядаюць. Мінск, 416 с.
Рогалев, А. Ф. (1988). Этнотопонимия Белоруссии. Дис. … канд. филол. наук. 10.02.02 «Белорусский язык». Гомель, 248 с.
Рогалев, А. Ф. (1996). Этнические и географические названия как источник для изучения этноязыковой истории (на материале Беларуси). Автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра филол. наук. 10.02.01 «Белорусский язык». Минск, 32 с.
Суперанская, А. В. (1973). Общая теория имени собственного. Москва, 367 с.
Сабаленка, Э. Р. (1982). Нацыянальны склад насельнiцтва Беларусi. [Ў:] Пытаннi бiлiнгвiзму i ўзаемадзеяння моў. Мiнск, с. 6–17.
Шур, В. В. (1998). Беларускія ўласныя імёны: Бел. антрапаніміка і тапаніміка. Дапаможнік для настаÿнікаў. Мінск, 239 с.
