DOI: https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2018.142252

ЕРГОНІМІКОН МІСТА УМАНІ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ МЕНТАЛІТЕТУ ЙОГО ЖИТЕЛІВ

Тетяна Тищенко

Анотація


Статтю присвячено з’ясуванню ергонімних уподобань жителів м. Умані Черкаської області як відображення їхнього менталітету. Зауважено, що уманцям притаманні загальноукраїнські ментальні риси, які відображено і в ергоніміконі міста другого десятиліття ХХІ століття. Зокрема, індивідуалізм і сімейні цінності містян передають ергоніми, виражені антропонімами, абревіатурами, похідних від імен членів сім’ї. Антропонімами, як правило, позначають установи, фірми, заклади, назви яких указують на власника / власницю, доньку власників. Для уманців, як і загалом для українців, властива схильність до ідеалізації власної історії, власних національний якостей, що проявляється в ергонімах, до складу яких входять загальноукраїнські та регіональні гідроніми, назви кутків або частин міста, історичні регіональні антропоніми, назва міста. Емоційність як рису загальноукраїнського менталітету доповнюють такі, як схильність до ідеалізації світу, сприйняття правди з домішками фантазії, що відображено в ергонімах, до складу яких входять лексеми з абстрактним значенням, демінутиви, назви міфічних і казкових персонажів.

В ергоніміконі м. Умані в останні роки з’явилася велика кількість репрезентантів з афіксоїдами євро-, -бест, що засвідчує таку рису уманців, як поклоніння перед чужоземним. Крім того, зросла кількість ергонімів іншомовного походження, значна частина назв передана латиницею повністю або частково, що свідчить про мовленнєве чуття власників установ, фірм, закладів тощо, які надають різноманітні послуги.


Ключові слова


ергонім; ергонімікон; регіональна ергонімія; менталітет; ментальні риси

Повний текст:

PDF

Посилання


Бучко, Д. Г. і Ткачова, Н. В. (2012). Словник української ономастичної термінології. Харків, 256 с.

Галушко, К. Ю. (2009). Ментальність, менталітет [Електронний ресурс]. [В:] Енциклопедія історії України, т. 6: Ла – Мі. В. А. Смолій (ред.) та ін. Київ, 790 с. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Mentalnist (дата звернення: 15.04.2018).

Денисюк, В. В. (1999). Ергонімія м. Умані. [У:] Мовознавство. Літературознавство. Методика. Зб. наук. і навч.-метод. праць. Київ, с. 82–85.

Деременда, Ю. М. (2011). Засоби реалізації рекламної функції ергонімів (на матеріалі ергонімікону Тернопільщини). [У:] Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія, вип. 23, с. 183–191.

Історія України. Словник-довідник [Електронний ресурс]. URL: https://history.vn.ua/book.slovnik/168.html (дата звернення: 10.04.2018).

Карпенко, Ю. О. (2007). Власні назви. [В:] Українська мова. Енциклопедія, вид. 3-є, зі змін. та доп. Київ, с. 84–85.

Крюкова, И. В. (2004). Рекламное имя: от изобретения до прецедентности. Волгоград, 288 с.

Менталітет українців та основні детермінанти його становлення [Електронний ресурс]. [В:] Історія української культури. URL: https://pidruchniki.com/1529052756996/kulturologiya/mentalitet_ukrayintsiv_osnovni_determinanti_yogo_stanovlennya (дата звернення: 11.04.2018).

Мірчук, І. (1994). Світогляд українського народу. Спроба характеристики. [У:] Генеза, № 2, с. 87–96.

Подольская, Н. В. (1988). Словарь русской ономастической терминологии. Москва, 189 с.

Суперанская, А. В. (1978). Апеллятив – онома. [В:] Имя нарицательное и собственное. А. В. Суперанская (ред.). Москва, с. 5–34.

Торчинський, М. М. (2008). Структура онімного простору української мови. Хмельницький, 550 с.

Юрій, М. Т. (1997). Етногенез та менталітет українського народу. 2-ге вид., доп. Київ, 237 с.

Afeltowicz, B. (2003). Imiona żeńskie we współczesnej chrematonimii pomorskiej. [W:] Pracy Językoznawcze. Olsztyn, z. 5, s. 5–17.