DOI: https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2019.169357

КОНФЛІКТИ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ

Наталія Дяченко

Анотація


У статті висвітлений комунікативно-прагматичний аспект конфліктної взаємодії. Представлений матеріал про комунікативні стратегії в конфліктних ситуаціях (співробітництво, компроміс, уникнення, пристосування, суперництво, придушення, переговори), їхні тактичні складники, переваги й недоліки. З’ясовано, що кожна зі сторін у конфлікті обирає форму поведінки, котрої дотримується упродовж конфліктної взаємодії. Вибір стратегії зумовлений індивідуальними особливостями та соціальними установками учасників конфлікту. У світлі останніх подій у суспільно-політичному житті нашої країни особливої актуальності набуває проблема збереження психічного здоров’я, уміння ефективної взаємодії під час конфліктів у публічній, зокрема інтернет-комунікації, адже дискурсивна діяльність у цій царині значною мірою зумовлена рівнем загальної комунікативної грамотності й культури і в ідеальному вигляді вимагає значних зусиль для толерантного ставлення до партнерів по комунікації. Цивілізована конфліктність – важливий крок у розвитку суспільства, у бажанні змінити його на краще. Тому об’єктом нашого спостереження стало ставлення до конфліктів та рекомендації щодо поведінки в конфліктних ситуаціях очільниці МОЗ України У. Супрун. Проаналізовані загальна комунікативно-стратегічна зорієнтованість, специфіка використання мовних засобів (антонімів, метафори, паралелізму, ампліфікації, гри слів, алюзії та інших) і крос-культурна складова її публічної риторики.

Ключові слова


конфлікт; комунікативна стратегія; комунікативна тактика; У. Супрун; компроміс; мовні засоби

Повний текст:

PDF

Посилання


Абрамович, С. Д. і Чікарьова, М. Ю. (2013). Мовленнєва комунікація. Київ, 460 с.

Бацевич, Ф. С. (2010). Нариси з лінгвістичної прагматики. Львів, 336 с.

Войцехівська, Н. К. (2013). Примирення як спосіб подолання конфліктної мовленнєвої взаємодії. [У:] Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, вип. 68, № 2, с. 55–57.

Гришина, Н. В. (2002). Психология конфликта. Санкт-Петербург, 464 с.

Ермакова, О. Н. и Земская Е. А. (1993). К построению типологии коммуникативных неудач (на материале естественного диалога). [В:] Русский язык в его функционировании: коммуникативно-прагматический аспект. Москва, с. 30–64.

Іванова, К. А. (2010). Конфліктність і толерантність: становлення толерантних відносин у суспільстві. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, вип. 52, с. 9–11.

Ішмуратов, А. Т. (1996). Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. Київ, 190 с.

Корольова, А. В. (2008). Стратегії і тактики комунікативної поведінки учасників спілкування в ситуаціях конфлікту. [У:] Studia Linguistica, vol. 1, с. 48–54.

Котлова, Л. О. (2013). Психологія конфлікту. Житомир, 112 с.

Леонов, Н. И. (2002). Конфликтология. Москва ; Воронеж, 192 с.

Почепцов, Г. Г. (1987). Комунікативні аспекти семантики. Київ, 131 с.

Романов, А. А. (2006). Вербальный конфликт в диалогической «игре». [В:] Мир лингвистики и коммуникации [Электронный ресурс]. URL: http://tverlingua.ru (дата звернення: 25.04.2019).

Сліпецька, В. Д. (2012). Негатив у комунікації, чи маніпулятивні стратегії і тактики конфліктного спілкування: дослідницькі постулати і перспективи. [У:] Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, вип. 62, с. 163–166.

Сухих, С. А. и Зеленская, В. В. (1998). Прагмалингвистическое моделирование коммуникативного процесса. Краснодар, 159 с.

Чайка, Л. В. (2012). Вербальний конфлікт як перформативна невдача. [У:] Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, вип. 62, с. 171–173.

Штурхецький, С. В. (2018). Комунікативні стратегії у місцевому самоврядуванні: аспект соціальної дії [Електронний ресурс]. URL: http://intkonf.org/shturhetskiy-sv-komunikativni-strategiyi-u-mistsevomu-samovryaduvanni-aspekt-sotsialnoyi-diyi (дата звернення: 25.04.2019).