DOI: https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2019.169378

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАОСНОВИ В УКРАЇНСЬКІЙ РИБАЛЬСЬКІЙ ЛЕКСИЦІ

Роман Міняйло

Анотація


У статті досліджено індоєвропейську спадщину в рибальській лексиці українських говірок. З’ясовано, що ономасіологічні принципи рибальських номінацій часів індоєвропейської спільності криються в самій природі освоєння довколишнього світу нашими пращурами, зокрема в первісному риболовленні руками та зоровими й тактильними відчуттями, що супроводжували цей процес. Аналіз рибальських реконструкцій доводить існування в індоєвропейській прамові семантичних моделей «риба зі зміястим тілом», «риба, від якої на руках залишається клейка, вʼязка речовина». Інтегральною семою ‘вигнутість, опуклістьʼ просякнута більшість номінацій знаряддєвого рибальства та деяких іхтіонімів.

Ключові слова


рибальська лексика; індоєвропейські праоснови; ономасіологічна природа; семантичні моделі

Повний текст:

PDF

Посилання


Білоусенко, П. І. і Німчук, В. В. (2002). Нариси з історії українського словотворення (суфікс иця). Київ ; Запоріжжя, 206 с.

Верхратский, І. (1899). Знадоби до пізнаня угорско-руских говорів. Словарець. [У:] ЗНТШ. Т. ХХХ. Кн. 4. Львів, С. 226–278.

Воропай, О. (1958). Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Мюнхен, 280 с.

Горбач, О. (1993а). Словник діялектної лексики північно-наддністрянської говірки сіл Романів, Підсоснів, Підберізці й Лагодів. [У:] Зібрані статті. Т. V: Діялектологія. Мюнхен, С. 75–156.

Горбач, О. (1993б). Словник діялектної лексики західньополіської говірки села Остромичі, кол. повіту Кобринь. [У:] Зібрані статті. Т. V: Діялектологія. Мюнхен, С. 283–328.

Государська, О. В. (2015). Антропоцентризм як провідний принцип відтворення світу свідомістю людини (на матеріалі перекладу французьких відсоматичних термінів українською мовою). [У:] Science and Education a New Dimension. Philology. III (15), issue: 68, p. 59–62.

Иллич-Свитыч, В. М. (1976). Опыт сравнения ностратических языков (семитохамитский, картвельский, индоевропейский, уральский, дравидийский, алтайский): сравнительный словарь (l – ʓ́). В. А. Дыбо (ред.). Москва. 156 с.

Індоєвропейська спадщина в лексиці слов’янських, балтійських, германських і романських мов: семантичні та словотвірні зв’язки і процеси (2013). В. П. Пономаренко (відп. ред.). Київ, 604 с.

Капранов, Я. В. (2016). Витлумачення терміна «етимон» як знакового утворення прамовного стану. [У:] Наукові записки Національного університету «Острозька академія», вип. 61, с. 65–68.

Коломиец, В. Т. (1983). Происхождение общеславянских названий рыб. Киев, 159 с.

Кузьменко, Ю. К. (2011). Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика. Н. Н. Казанский (ред.). Санкт-Петербург, 266 с.

Ластівка (2010). Ластівка з Лужиці: Антологія серболужицької поезії для дітей у переспівах Володимира Лучука. І. Лучук, Т. Лучук (упоряд.). Тернопіль, 176 с.

Мосенкіс, Ю. (2003). Трипільська міфологія: Короткий словник термінів. Київ, 74 с.

Переверзєв, Д. І. (2013). Відображення міфологічної картини світу в українських рефлексах ностратичних та бореальних назв тварин. [У:] Компаративні дослідження словʼянських мов і літератур. Памʼяті академіка Леоніда Булаховського, вип. 22, с. 129–139.

Потевский, Н. А. (2014). Ихтиологическая номинация «мень» (Lota lota L.) в славянских языках. [У:] Филология и литературоведение. № 4 [Електронний ресурс]. URL: http://philology.snauka.ru/2014/04/766 (дата звернення: 17.04.2019.)

Прищепчук, І. О. (2014). Еволюція процедури семантичної реконструкції індоєвропейських дієслівних праоснов. [У:] Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія, т. 17, № 2, с. 160–167.

Різників (2011). Різників О.С. Спадщина тисячоліть: українська мова. Чим вона багатша за інші? Вид. 2-ге, доп. та переробл. Тернопіль, 192 с.

Чмихов, М. (2001). Від яйця-райця до ідеї Спасителя. Київ, 432 с.

Щодра, О. (2016). Етногенез і велике розселення слов’ян у світлі джерел та історичних інтерпретацій. [У:] Проблеми словʼянознавства, вип. 65, с. 9–27.