АСОЦІАТИВНА Й МЕТОНІМІЧНА МОТИВАЦІЯ В ЛЕКСИЦІ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКАРПАТСЬКОГО ДІАЛЕКТУ: СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2019.169384Ключові слова:
номінація, мова, когніція, мотивація, семантико-когнітивна ознака, метафора, метоніміяАнотація
Застосування когнітивного аспекту дослідження номінативних процесів уможливило з’ясування ролі пізнавальних можливостей свідомості у творенні номінативних одиниць з урахуванням мотиваційних відношень. Вивчення мотиваційних механізмів базується на аналізі структурно-семантичних зв’язків між похідними та твірними одиницями мови, що на когнітивному рівні є способом мовної репрезентації концептуальних компонентів системи етносвідомості. Семантико-когнітивна ознака, що мотивує значення досліджуваних мовних одиниць, відображає у значенні особливості культурно маркованого осмислення носіями закарпатського діалекту фрагментів навколишньої дійсності. Асоціативно-термінальна мотивація є метафоричною, що виявляється у використанні суміжних концептуальних сфер, пов’язаних певною ознакою. Актуальними в процесах творення лексики закарпатського діалекту є показники зовнішнього вигляду – кольору, форми, віку, розміру; локативних і темпоральних властивостей, дії та її характеристик; сенсорних відчуттів – ольфакторних і смакових; функції. Метонімічна мотивація реалізується в заміщенні назви якості одиницею з протилежним позначенням, заміні категорій, частини на ціле й цілого на частину, складової події на її інший компонент у межах ситуації.Завантаження
Посилання
Андреева, Т. Н. (2004). Национально-культурная вариативность структуры лексического значения. [В:] Языковые категории: границы и свойства. Минск, с. 130–131.
Басок, В. А. (2002). Контекстуальна синонімія та її місце в загальній теорії синонімії. [У:] Проблеми семантики слова, речення та тексту. Київ, вип. 8, с. 21–25.
Бурбело, В. Б. (2003). Семіотичні засади дискурсології. [У:] Теоретична та прикладна лінгвістика. Київ, вип. 1, с. 38–45.
Вальчук, Г. В. (2000). До питання про картину світу та про зв’язок мови й мислення. [У:] Мова і культура. Київ, вип. 2, т. 1, с. 34–36.
Выготский, Л. С. (1996). Мышление и речь. Москва, 414 с.
Гак, В. Г. (1998). Языковые преобразования. Москва, 768 с.
Голубовська, І. О. (2006). Антропологізм у мовознавстві та викладанні іноземних мов. [У:] Лінгвістика ХХI століття: нові дослідження і перспективи. Київ, № 1, с. 33–39.
Гумбольдт, В. фон. (1984). Избранные труды по языкознанию. Москва, 398 с.
Д’яков, А. С., Кияк, Т. Р. і Куделько, З. Б. (2000). Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. Київ, 218 с.
Жаботинская, С. А. (2003). Теория номинации: когнитивный ракурс. [В:] Вестник Московского государственного лингвистического университета, вып. 478, с. 145–164.
Кубрякова, Е. С. (1986). Номинативный аспект речевой деятельности. Москва, 156 с.
Кубрякова, Е. С. (2004). Язык и знание: На пути получений знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. Москва, 560 с.
Мартинова, Г. (2018). Особові дієслівні форми в cередньонаддніпрянських говірках. [У:] Філологічний часопис. Зб. наук. праць. Зелінська О. Ю. (гол. ред.). Умань, вип. 2 (12), с. 50–62.
Селиванова, Е. А. (2000). Когнитивная ономасиология. Киев, 248 с.
Селіванова, О. О. (2008). Когнітивна концепція словотворчої мотивації [Електронний ресурс]. URL: http://www.selivanova.net/ru/publications/ (дата звернення: 17.04.2019).
Торчинська, Н. М. (2017). Українська діалектологія. Хмельницький, 158 с.
Харитончик, З. А. (2006). Языковые ресурсы номинативных процессов. [У:] Номинация и дискурс. Минск, с. 56–57.
Ярощук, И. Ф. (2005). Сравнительный анализ моделей порождения речи и моделей порождения языковых единиц. [У:] Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. Харків, № 649, с. 65–68.
Jackendoff, R. (2003). Foundations of Language. Oxford, 477 p.
Poluzhyn, M. M. (2004). Lecture notes on historiography of linguistics. Вінниця, 272 p.
