НІМЕЦЬКІ КРИЛАТІ ВИСЛОВИ В СУЧАСНІЙ БІЛОРУСЬКІЙ МОВІ (КІЛЬКІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ)

Альбіна Теплякова

doi:10.31499/2415-8828.1.2019.169388

Автор(и)

Альбіна Теплякова Могильовський державний університет ім. А. А. Кулешова, Belarus https://orcid.org/0000-0001-5804-8945

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2019.169388

Ключові слова:

білоруська мова, крилаті вислови, кількість, походження, запозичені вислови, оригінальні та комбіновані джерела, первинні (оригінальні) та вторинні (неоригінальні) джерела

Анотація

Розкрито основні ознаки крилатих висловів, проаналізовано кількість і джерела походження висловів, запозичених з німецької мови в сучасну білоруську літературну мову. Джерела походження крилатих висловів поділено на оригінальні (первинні і вторинні) та комбіновані. Первинні джерела походження – це крилаті вислови, запозичені тільки з оригінальних німецьких джерел (літературні тексти та фольклорні твори, тексти масової комунікації, назви творів мистецтва, вислови відомих людей, анонімні літературні тексти, прізвища відомих людей, імена літературних персонажів). Вторинні джерела сприяли поширенню крилатих висловів із німецьких та інших джерел. Основними джерелами висловів, що стали крилатими через їхнє використання у вторинних джерелах, можуть бути німецькі (розмовні тексти, літературні твори, анонімні літературні тексти) або ненімецькі джерела (літературні та фольклорні твори, висловлювання відомих людей).

Комбіновані (два або більше) джерела представлені двома діахронійними моделями: «ненімецька + німецька», «ненімецька + німецька + ненімецька». Автор приділяє особливу увагу кількості та походженню крилатих висловів, що прийшли в білоруську мову через посередництво німецької мови.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Альбіна Теплякова, Могильовський державний університет ім. А. А. Кулешова

старший викладач кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики Могильовського державного університету ім. А. А. Кулешова

Посилання

Венідзіктаў, С. В. (2003). Іншамоўныя крылатыя выразы ў сучаснай беларускай мове. [In:] Studia sławistyczne, t. 4, s. 121–130.

Венідзіктаў, С. В., Даніленка, І. Л., Іванова, С. Ф. і Іваноў, Я. Я. (2004). Крылатыя выразы ў беларускай мове. Ч. 1. З іншамоўных (еўрапейскіх і амерыканскіх) крыніц ХІІ–ХХ стст. Тлумачальны слоўнік. Іваноў Я. Я. (навук. рэд.). Магілёў, 136 с.

Венідзіктаў, С. В., Даніленка, І. Л., Іванова, С. Ф., Іваноў, Я. Я. і Чэх, В. В. (2006). Крылатыя выразы ў беларускай мове. Ч. 2. З рускамоўных літаратурных і фальклорных крыніц ХІІ–ХХ стст. Тлумачальны слоўнік. Магілёў, 208 с.

Венідзіктаў, С. В. і Іваноў, Я. Я. (2002). Рускамоўныя запазычанні крылатых слоў у сучаснай беларускай мове. [In:] Dziedziсtwo przeszłości związków językowych, literackich i kulturowych polsko-bałto-wschodniosłowiańskich. Nosowicz J. F., Budrowska K. (red. nauk.). Białystok, t. VIII, s. 210–217.

Иванов, Е. Е. (2000). Языковая природа крылатых слов. [У:] Праблемы беларускага літаратуразнаўства. Зб. навук. арт. Клімуць Я. І. (гал. рэд.). Мінск, с. 303–312.

Иванов, Е. Е. (2018). Проблема объема и дифференциации класса высших (афористических) единиц языка (на материале русского и белорусского языков). [В:] Восточнославянские языки и литературы в европейском контексте – V. Сб. науч. ст. Иванов Е. Е. (гл. ред.). Могилев, с. 28–32.

Іваноў, Я. Я. (2017а). Афарыстычнае выказванне як моўная мадэль крылатых слоў. [У:] Філологічні студіï, вип. 16, с. 114–121.

Іваноў, Я. Я. (2017б). Афарыстычныя адзінкі ў беларускай мове. Магілёў, 208 с.

Іваноў, Я. Я. (2014). Беларускія прыказкі з біблійных крыніц (матэрыялы да руска-беларуска-англійскага слоўніка біблеізмаў). [В:] Авраамиевские чтения. Сб. науч. ст. Королькова А. В. (гл. ред.). Смоленск, с. 11–24.

Іваноў, Я. Я. (2011). Крылатыя афарызмы ў беларускай мове: з іншамоўных літаратурных і фальклорных крыніц VIII ст. да н. э. – ХХ ст. Тлумачальны слоўнік. Магілёў, 164 с.

Іваноў, Я. Я. (2005). Крылатыя словы. [У:] Беларускі фальклор. Энцыклапедыя. Пашкоў Г. П. (гал. рэд.). Мінск, т. 1, с. 729–730.

Іваноў, Я. Я. і Іванова, С. Ф. (1997). Слоўнік беларускіх прыказак, прымавак і крылатых выразаў. Лінгвакраіназнаўчы дапаможнік. Мінск, 262 с.

Цеплякова, А. Д. (2009а). Англамоўныя запазычанні крылатых слоў у сучаснай беларускай літаратурнай мове (колькасны склад і крыніцы паходжання). [У:] Веснік Мазырскага дзяржаўнага педагагічнага ўніверсітэта iмя І. П. Шамякіна, № 2 (23), с. 162–166.

Цеплякова, А. Д. (2009б). Нямецкамоўныя запазычанні крылатых слоў у сучаснай беларускай літаратурнай мове (колькасны склад і крыніцы паходжання). [У:] Веснік Магілёўскага дзяржаўнага ўніверсітэта імя А. А. Куляшова, № 1 (32), с. 137–143.

Цеплякова, А. Д. (2009в). Франкамоўныя запазычанні крылатых слоў у сучаснай беларускай літаратурнай мове (колькасны склад і крыніцы паходжання). [У:] Веснiк Брэсцкага дзяржаўнага ўніверсітэта iмя А. С. Пушкіна. Серыя філалагічных навук, № 2 (12), с. 109–116.

Цеплякова, А. Д. і Іванова, С. Ф. (2010а). Лацінскія запазычанні крылатых слоў у сучаснай беларускай літаратурнай мове (колькасны склад, формы ўжывання і крыніцы паходжання). [У:] Веснік Мазырскага дзяржаўнага педагагічнага ўніверсітэта iмя І. П. Шамякіна, № 1 (26), с. 88–93.

Цеплякова, А. Д. і Іванова, С. Ф. (2010б). Старажытнагрэчаскія запазычанні крылатых слоў у сучаснай беларускай літаратурнай мове (колькасны склад, формы ўжывання і крыніцы паходжання) [У:] Веснiк Полацкага дзяржаўнага ўніверсітэта. Серыя А – гуманітарныя навукі, № 7, с. 176–179.

Янкоўскі, Ф. (1960). Крылатыя словы і афарызмы (з беларускіх літаратурных крыніц). Мінск. 135 с.

Büchmann, G. (1972). Geflügelte Worte. Der Zitatenschatz des deutschen Volkes. 32 Aufl. Berlin, XVI, 1039 S.