Фраземікон твору Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: етнолінгвістичний аспект
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2019.192022Ключові слова:
фраземікон, фразема, фразеологічна одиниця, соматичний фразеологічний культурний код, стійке сполучення слів, домінантаАнотація
Фраземікон роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» нараховує більше 750 одиниць, серед яких прислів’я та приказки, порівняння, прокляття, власне фразеологізми. Центральне місце в ньому займають одиниці соматичного культурного коду. Найбільш функціонально навантаженими з них є слова голова, душа, зуби, нога, очі. Помічено, що чимало фразем цього коду характеризують соціальне становище простих людей, тобто слугують засобом соціальної характеристики дійових осіб, змалювання їхнього психологічного стану при нестерпному гнобленні селян напередодні та під час реформи 1861 року, що становить специфіку соціально-психологічного роману.
Для образної характеристики душевного стану людини Панас Мирний та Іван Білик накопичують фразеологічні одиниці в одному висловлюванні, уживають одну й ту ж фразему в художньому дискурсі кілька разів (від 2-ох до 9-ти), варіюючи дієслівні форми, уживаючи стійкі сполучення слів із часткою не та без неї. Нерідко письменники використовують лексичні варіанти фразеологізмів, вибір яких, імовірно, пов’язаний з індивідуальними уподобаннями авторів чи орієнтацією на живе народне мовлення.Завантаження
Посилання
Білодід, І. К. (1972). Психологічні основи індивідуального мовлення. [У:] Філософські питання мовознавства. Київ, с. 97–99.
Курс історії української літературної мови (1958). І. К. Білодід (ред.). Київ, 592 с.
Москаленко, Н. А. і Мельниченко, О. І. (1984). Прислів’я та приказки у творах Панаса Мирного. [В:] Українська мова і література в школі, № 2, с. 35–41.
Русанівський, В. М. (2001). Історія української літературної мови. Київ, 390 с.
Шиприкевич, В. В. (1977). Як створювався своєрідний стиль роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». [У:] Культура слова, вип. 13, с. 14–25.