Обставини та їх метонімія в конструкціях

Анотація

Аналіз адвербіальної / сирконстантної складової в мовленні постулює ще один вид обмежень обмежень спільної наявності обов’язкових і факультативних компонентів конструкцій речення. Обмеження вибору адвербіального / сирконстантного компонента в простому реченні, залежно від пари пропозиціональної структури і денотативної області при формуванні змісту речення, вимагають жанрової категоризації або контексту. Щоб уникнути різного розуміння суті висловлення в адресата і адресанта, граматика конструкцій пропонує вищий рівень організації семантико-синтаксичних зв’язків, зокрема складне речення, надфразову єдність, абзац, текст.

Жанрово-стилістична належність тексту визначає функційний аспект простору. У художній літературі простір персонажа виконує дві основні функції: локалізація і характеризація. З’ясувалося, що провідну роль у формуванні простору персонажа-С (суб’єкта) в художній літературі відіграють дієслова руху, зокрема дієслова руху суб’єкта, що визначають динамічну природу цього типу простору. Референт імені в «локативній» позиції – це не індивідуалізований об’єкт в одній конкретній ситуації, а об’єкт, узятий безвідносно до окремих ознак, змодельованих як узагальнено абстрактні. Форма предиката і загальний референтний статус групи локативних іменників не байдужі один одному.