Моделі взаємодії між відомими та новими знаннями в науково-популярних текстах
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2019.192296Ключові слова:
науково-популярний текст, узвичаєні знання, нові знання, лінгвістичні маркери, смислова структураАнотація
Стаття базується на концепції знання як одиниці лінгвістичного аналізу науково-популярного тексту та орієнтована на наукові знання, що є результатом цілеспрямованої пізнавальної діяльності та охоплюють різні поняття про реальність. У науково-популярному тексті знання можуть бути запозичені з попередніх текстів у формі понять, фактів, результатів попередніх досліджень, які вважаємо відомими знаннями, або вербалізовані у формі результатів нових досліджень чи нових понять.
Мета дослідження – розкрити та описати основні закономірності взаємодії відомих і нових знань у науково-популярному медіатексті. Наукове пізнання цього типу тексту функціонує як діалектична єдність відомого та нового, що взаємопов’язані в межах семантичної структури досліджуваного тексту.
Дослідження виконано на матеріалі 100 статей британських та американських газет (The Washington Post, The New York Times, The Independent, The Sunday Times, USA Today).
Методологія дослідження базується на попередніх дослідженнях науково-популярного тексту як єдності смислових компонентів, що складають його конвенціональну структуру (суперструктуру), прототипову для цього типу текстів, та встановлюють віртуальний діалог між автором і читачем. Для визначення фрагментів тексту, що містять відомі та нові знання, використано статистичний метод і метод контекстуального аналізу.
Дослідження засвідчує, що нове наукове знання відображено в науково-популярному тексті у формі взаємодії між відомим і новим знанням. У більшості англійських статей нові знання формулюються через повідомлення про результати досліджень або розповідей про пацієнтів, учасників наукових досліджень.
Можна також констатувати, що взаємодія відомих і нових наукових знань відбувається за трьома закономірностями: повідомлення про результати попередніх досліджень, після чого йде інформація про результати останніх досліджень (або у зворотній послідовності); повідомлення про наявну інформацію з наукової проблеми, після чого йде повідомлення про нове наукове відкриття та його практичне значення (або у зворотній послідовності); повідомлення про відомі ідеї та поняття, що супроводжується докладною чи актуальною інформацією про відоме, а також наведено нові знання. Усі три моделі передбачають протиставлення відомого та нового, що ілюструє наступність наукового знання.Завантаження
Посилання
Баженова, Е. А. (2001). Научный текст в аспекте политекстуальности. Пермь, 269 с.
Данилевская, Н. В. (2005). Динамика формирования знания в научном дискурсе. [In:] Вестник ТГПУ. Серия Гуманитарные науки (Филология). Томск, вып. 3 (47), с. 14–17.
Данилевская, Н. В. (2009). Оценка как выбор познавательного действия. [In:] Вестник Пермского университета. Серия Российская и зарубежная филология. Пермь, вып. 6, с. 25–30.
Котюрова, М. П. (1989). Смысловая структура русского научного текста и ее экстралингвистические основания (функционально-стилистический аспект). Автореф. дис. … д-ра филол. наук : 10.02.01. Свердловск, 32 с.
Хомутова, Т. Н. (2010). Научный текст: теоретические основы интегрального подхода. Автореф. дис. … д-ра филол. наук : 10.02.19. Москва, 42 с.
Чернявская, В. Е. (2010). Интерпретация научного текста. Москва, 2010. 128 с.
Якубова, В. Ю. (2019а). Взаимодействие участников коммуникации в научно-популярном тексте. [In:] Немецкий язык – лингводидактическое обеспечение и методика преподавания. Сборник научных статей, посвященный памяти Сергея Александровича Носкова (1943–2018). Е. Е. Иванов (гл. ред.). Могилев, с. 115–119.
Якубова, В. Ю. (2019b). Семантическая структура англоязычной научно-популярной книги гуманитарной направленности. [In:] Весці БДПУ. Серия 1: Педагогика, Психология, Филология. № 3 (101), с. 105–109.
Якубова, В. Ю. (2015). Семантическая структура медийного научно-популярного текста и ее языковые маркеры. [In:] Медиатекст и культура. Карпилович Т. П. (гл. ред.). Минск, с. 50–59.
Anderson, L. W., Krathwohl, D. R. & Bloom, B. S. (2001). A taxonomy for learning, teaching and assessing: A revision of Bloom’s taxonomy of educational objectives [Electronic resource]. URL: https://www.depauw.edu/files/resources/krathwohl.pdf#page=3&zoom=auto, -478,708. (date of access : 28.09.2018).
Hyland, K. (2018). Disciplines and discourses: Social interactions in the construction of knowledge [Electronic resource]. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 292771083_Disciplines_and_Discourses_Social_Interactions_in_the_Construction_of_Knowledge.pdf. (date of access: 28.09.2018).
Luzón, M. J. (2013). Public Communication of Science in Blogs: Recontextualizing Scientific Discourse for a Diversified Audience. [In:] Written Communication, № 30 (4), pp. 428–457.
Yakubava, V. (2015). Structural semantic, communicative and pragmatic peculiarities of the popular science text. [In:] Даследаваннi па германскай i славянскай фiлалогii = Acta Germano-Slavica. Магiлёў, вып. 6, с. 90–98.
Yakubava, V. (2013). Verbalization of Scientist’s Commentary as a Semantic Component in Popular Science Newspaper Articles in the English and Russian Languages. [In:] LANGUAGE – 2013. Language in Various Cultural Contexts. Collection of scientific articles XXIII. Daugavpils, pp. 230–238.
