Мовна особистість у полікультурному світі

Наталія Протасова

doi:10.31499/2415-8828.1.2020.204129

Автор(и)

Наталія Протасова Могильовський державний університет імені А. А. Кулешова, Білорусь https://orcid.org/0000-0001-9128-4325

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2020.204129

Ключові слова:

мовна особистість, вторинна мовна особистість, мовна освіта, вивчення іноземної мови, компетентність

Анотація

Стаття присвячена визначенню понять «мовна особистість» і «вторинна мовна особистість». У статті акцентовано на важливості чіткого визначення цих категорій через актуальність проблеми формування мовної особистості в полікультурному світі. Проаналізовано тлумачення терміна «мовна особистість» у працях зарубіжних і вітчизняних учених, диференційовано це поняття в лінгвістиці та в навчанні іноземних мов. Виявлено рівні сформованості мовної особистості: нульовий рівень – словесно-семантичний; перший рівень – лінгвокогнітивний, або тезаурус; другий рівень – мотиваційний. Основною метою модернізації мовної освіти сьогодні є формування полікультурної мовної особистості. Реалізація цієї складної проблеми є вимогою часу. Результатом вивчення сучасної іноземної мови є сформована вторинна мовна особистість.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Наталія Протасова, Могильовський державний університет імені А. А. Кулешова

Старший викладач кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Могильовського державного університету імені А. А. Кулешова

Посилання

Балабанова, Т. Н. и Протасова, Н. А. (2018). Профессиональные компетенции переводчика. [B:] Теоретические и практические предпосылки подготовки полилингвальных специалистов в вузе. IV международный научно-практический онлайн-семинар (вебинар). Могилёв, с. 11–14.

Богин, Г. И. (1984). Модель языковой личности в ее отношении к разновидностям текстов. Ленинград, 98 с.

Бондалетов, В. Д. (1987). Социальная лингвистика. Москва, 160 с.

Вайсгербер, Й. Л. (1993). Родной язык и формирование духа. Москва, 232 с.

Гальскова, Н. Д. и Гез, Н. И. (2006). Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика. Учеб. пособие для студ. лингв. ун-тов и фак. ин. яз. высш. пед. учеб. заведений. Москва, 336 с.

Елизарова, Г. В. и Халяпина, Л. П. (2005). Формирование поликультурной языковой личности как требование новой глобальной ситуации. [B:] Языковое образование в вузе. Методическое пособие для преподавателей высшей школы, аспирантов и студентов. Санкт-Петербург, с. 8–21.

Караулов, Ю. Н. (1987). Русский язык и языковая личность. Москва, 257 с.

Maслова, В. A. (2001). Лингвокультурология. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Mосква, 208 с.

Момотова, Ю. Г. (2009). Представление о языковой личности и вторичной языковой личности в гуманитарных науках. [В:] Вестник Вятского государственного гуманитарного университета. Серия: Педагогика и психология, № 4 (3), с. 99–104.

Протасова, Н. A. (2008). About the Essence of the Notion «Language Personality» in Education. [In:] Nauka i Studia, № 5, Prag. pp. 74–79.

Протасова, Н. А. (2009) Компетентностный подход к подготовке выпускников высшей школы. [В:] Вестник Полоцкого государственного университета. Серия Е: Педагогические науки, № 5, с. 44–47.

Протасова, Н. А. (2009). Языковая компетентность: теоретический аспект. [В:] Вестник Могилевского государственного университета имени А. А. Кулешова, № 4 (34), с. 217–222.

Протасова, Н. А. (2016). Педагогические условия формирования языковой компетентности при изучении иностранных языков. [В:] Восточнославянские языки и литературы в европейском контексте – 2015. Сб. науч. ст. Иванов Е. Е. (гл. ред.). Могилёв, с. 301–304.

Халеева, И. И. (1989). Основы теории обучения пониманию иноязычной речи (подготовка переводчика). Москва, 237 c.