Багатомовний COVID-19 у мовному ландшафті Берегового

Корнелія Гіреш-Ласлов; Рейка Матей; Еніке Товт-Орос

doi:10.31499/2415-8828.1.2023.281351

Автор(и)

Корнелія Гіреш-Ласлов Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6526-6489
Рейка Матей Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3598-4057
Еніке Товт-Орос Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, Україна https://orcid.org/0000-0002-8588-6626

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2023.281351

Ключові слова:

мовний ландшафт, багатомовні вивіски, Закарпаття, COVID-19

Анотація

Пандемія Covid-19 серйозно змінила життя людей і вплинула на всі аспекти нашого буття. Найпоширенішим атрибутом цих змін є те, що ми повинні були дотримуватися правил, з якими раніше не стикалися, використовувати слова і фрази, які нам раніше були невідомі. Докорінно змінився щоденний ритм. Заходи, вжиті для подолання епідемії, і соціальні наслідки пандемії було досліджено в багатьох формах. У нашій статті йдеться про багатомовне закарпатське містечко Берегове. Результати лонгітюдного дослідження, тенденції, які випливають із даних, можна спроєктувати не лише на місто, а й на його агломерацію та інші населені пункти, в яких проживає угорськомовне населення. У мовному ландшафті Берегового, багатоетнічного міста на крайньому заході України, після спалаху пандемії COVID-19 з’явилася низка нових вказівників, які чудово відображають багатомовність регіону та міста. У статті представлено геосеміотичні характеристики знаків, оголошень про епідеміологічні обмеження та попередження, розміщених у громадських місцях Берегового. Перевірено, чи були рекламні оголошення, написи та символи зроблені на офіційному чи приватному рівні (зверху вниз/знизу вгору). Фотографічні дані, зібрані впродовж двох років (2020–2021), чітко демонструють багатомовний ландшафт території, який постійно змінюється, і чергування різних хвиль пандемії. Міжнародна фахова література вважає важливим виступати за появу кількох мов у лінгвістичному ландшафті вірусу саме тому, що мовна толерантність до меншин у важкі часи, як, зокрема, у попередні роки, пов’язані з карантином, фінансовою і медичною кризою, є не лише питанням мовної політики, але також пов’язана з політикою охорони здоров’я. З’ясовано, що мовний ландшафт навіть нині є не лише відображенням етнолінгвального та етнодемографічного складу території, але й сформований питаннями мовної політики, культурної спадщини, мовної динаміки та мовною аттітюдою.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Корнелія Гіреш-Ласлов, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

доцент кафедри історії та суспільних дисциплін, голова Науково-дослідного центру імені Антонія Годинки Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II

Рейка Матей, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

асистент кафедри філології, науковий співробітник Науково-дослідного центру імені Антонія Годинки Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II

Еніке Товт-Орос, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

науковий співробітник Науково-дослідного центру імені Антонія Годинки Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ

Посилання

Asifa, M., Zhiyonga, D., Iramb, A. & Nisar, M. (2021). Linguistic analysis of neologism related to coronavirus (COVID-19). [In:] Social Sciences & Humanities Open, 4/1. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2590291121000978 (2022. oktober 6.).

Csernicskó, I. (2013). Államok, nyelvek, államnyelvek: nyelvpolitika a mai Kárpátalja területén. Budapest.

Csernicskó, I. (2016). A változás megragadása a nyelvi tájképben: Kárpátalja példája. [In:] Magyar Nyelv, pp. 38–50.

Csernicskó, I (2019). Fények és árnyak. Kárpátalja nyelvi tájképéből. Ungvár.

Csernicskó, I. & Fedinec, Cs. (2019). Time and Space in Between: Time Zones, Languages, and Cultures in Transcarpathia (Ukraine). [In:] Acta Universitatis Sapientiae, Philologica, 11, 2, pp. 7–22. DOI: 10.2478/ausp-2019-0009.

Csernicskó, I., Hires-László, K., Karmacsi, Z., Márku, A., Máté, R. & Tóth-Orosz, E. (2020). Ukrainian language politcy gone astray. The Law of Ukraine “On Supporting the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language» (analytical overview). Törökbálint DOI: 10.13140/RG.2.2.27049.13929.

Erőss, Á. & Kovály, K. (2018). A szimbolikus tér átalakulása az Euromajdan után: Kijev és Kárpátalja összehasonlítása. [In:] Metszetek, 7/1, pp. 142–164.

Hires-László K. (2015). Nyelvi tájkép és etnicitás Beregszászon. [In:] Márku Anita és Hires-László Kornélia szerk. Nyelvoktatás, kétnyelvűség, nyelvi tájkép. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból. II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont, Ungvár, pp. 160–185.

Hires-László, K. (2019). Linguistic Landscapes in a Western Ukranian town. [In:] Corvinus Journal of Sociology and Social Policy, 10 (1), pp. 87–111. DOI: 10.14267/CJSSP.2019.1.5.

Hires-László, K. (2020). Hétköznapi etnicitás. Beregszászi magyarok az etnikai kategóriák szerepéről / Everyday ethnicity. Hungarians of Beregszász on the role of ethnic categories. Ph.D Thesis Summary. Doctoral School of Sociology and Communication Science. Corvinus University of Budapest.

Hopkyns, S. & van den Hoven, M. (2021). Linguistic diversity and inclusion in Abu Dhabi’s linguistic landscape during the COVID-19 period. [In:] Multilingua, 41, pp. 201–232. DOI: https://doi.org/10.1515/multi-2020-0187.

Insyirah, A. & Sudarwati, E. (2021). Are you Covidient or Covidiot? A Linguistic Landscape Study on COVID-19 flyer in Pasuruan District. [In:] Journal of English Language Teaching and Linguistics, 6, pp. 319–341. DOI: https://doi.org/10.21462/jeltl. v6i2.554.

Istók, B. & Lőrincz, G. (2022). A vírusveszélyre utaló feliratok nyelve Dél-Szlovákiában. [The language of signs referring to the danger of viruses in southern Slovakia]. [In:] Magyar Nyelv, 2, pp. 175−191. DOI: https://doi.org/10.18349/MagyarNyelv.2022.2.

Jia Lou, J., Malinowski, D. & Peck, A. eds. (2022). The Linguistic Landscape of Covid-19. [In:] Speccial issue of the Journal on Linguistic Landscape, 8: 2/3.

Karmacsi, Z. (2018a). Kárpátalja turisztikai vonzerőinek nyelvi tájképe. [In:] Metszetek, 7, 91–118.

Karmacsi, Z. (2018b). Turizmus és nyelvi tájkép. [In:] Tódor Erika-Mária, Tankó Enikő, Dégi Zsuzsanna szerk. Nyelvi tájkép, nyelvi sokszínűség. Első kötet: Nyelvhasználat, nyelvi tájkép és gazdasági élet. Kolozsvár, pp. 211–220.

Laihonen, P. & Csernicskó, I. (2019). Expanding Marginality: Linguascaping a Transcarpathian Spa in South-Western Ukraine. [In:] S. Kroon, & J. Swanenberg (Eds.). Language and Culture on the Margins: Global / Local Interactions, pp. 145–164. Routledge Critical Studies in Multilingualism, 16. Routledge.

Zhang, J. & Li, J. eds. (2020). Linguistic diversity in a time of crisis: Language challenges of the COVID-19 pandemic. [In:] Multilingua Journal Of Cross-Cultural And Interlanguage Communication (Special Issue), 39.