Старослов’янізми в сучасних дискурсивних практиках

Оксана Зелінська; Тетяна Тищенко

doi:10.31499/2415-8828.1.2023.281356

Автор(и)

Оксана Зелінська Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0002-7965-428X
Тетяна Тищенко Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0003-1601-2543

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2023.281356

Ключові слова:

старослов’янська (церковнослов’янська) мова, старослов’янізми, запозичена лексика, освоєння запозичень, лексичні варіанти, релігійний дискурс, офіційно-діловий дискурс, побутовий дискурс

Анотація

Старослов’янська мова – одне із джерел запозичень, які увійшли до системи української мови. У багатьох наукових розвідках описано стилістичні функції старослов’янізмів у текстах класичної та сучасної художньої літератури. У статті проаналізовано використання елементів, засвоєних зі старослов’янської мови, у різних дискурсах.

Старослов’янські елементи є органічною частиною лексичного складу текстів релігійного дискурсу, зокрема дискурсу проповідницького, який призначений масовому адресатові. У творах цього жанру засвідчено лексичні одиниці, що мають відповідники в українській мові, проте автори широко вживають і книжні форми. Чимало лексем, засвоєних зі старослов’янської мови, зберігають зв’язок із мовою-джерелом, проте зазнали процесів асиміляції, особливо на морфологічному рівні.

Спостерігаємо в текстах варіанти церковнослов’янізмів та українських відповідників: древо – дерево, прихід – пришестя, родитися – рождатися.

За лексемами, у складі яких є елементи, запозичені зі старослов’янської мови (наприклад, з компонентом благо-), закріпилась оцінна функція, що зумовлює широке коло їхньої сполучуваності та вживання в різних стилях.

Лексичні одиниці із суфіксом -тель увійшли до офіційно-ділового дискурсу. Це назви осіб за діяльністю, окремі з яких є офіційними найменуваннями професій: учитель, хранитель, а також лексема вихователь, утворена на українському ґрунті за допомогою старослов’янського словотвірного афікса. Лексемами на позначення осіб із суфіксом -тель послуговуються в сучасній юридичній практиці: управитель, довіритель, засідатель.

У побутовому дискурсі аналізована лексика виражає передусім реалії, пов’язані з релігійним світоглядом. Вона вживається в молитовних зверненнях до святих, дискурсивних формулах застереження, обрядах. Побутовий дискурс широко засвідчує творення похідних від лексем-старослов’янізмів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Оксана Зелінська, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Тетяна Тищенко, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Посилання

Belei, L. (2017). Staroslovianskyi slid v ukrainskii ta inshykh slovianskykh literaturnykh movakh. [Old Slavic trace in Ukrainian and other Slavic literary languages]. [U:] Годишњак Филозофског факултета у Новом Саду, XLII/1, s. 23 –31. (in Ukrainian)

Bihun, O. (2015). Pereklady Biblii ta yikhnia retseptsiia u tvorakh Tarasa Shevchenka. [Translations of the Bible and their reception in the works of Taras Shevchenko]. [U:] Studia Ukrainica Posnaniensia, III, pp. 25–31. (in Ukrainian)

Zinchenko, S. V. (2019). Staroslovianizmy v movnii kartyni svitu Panteleimona Kulisha. [Old Slavonicisms in the language picture of the world by Panteleimon Kulish]. [U:] Literatura ta kultura Polissia. Seriia «Filolohichni nauky». № 96. URL: https://Iib.ndu.edu.ua/dspace/ itstream/123456789/1379/1/6.pdf (data zapytu: 15.12.2022). (in Ukrainian)

Isachuk, N. (2017). Semantyko-stylistychn osoblyosti staroslovianizmiv u zbirtsi V. Chabanenka «Sich dukhovna». URL: http://surl.li/hmzil (data zapytu: 14.12.2022).. (in Ukrainian)

Kovalenko, N. D. і Mozoliuk, O. M. (2021). Staroslovianizmy u tvori «Synii zoshyt. Arkushi dniv svitiashchykh» Myroslava Dochyntsia. [Old Slavicisms in the work «The Blue Notebook. Sheets of shining days» by Myroslav Dochinets]. [U:] Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka, 32(71), 3/1, s. 16–21. (in Ukrainian)

Korniienko, S. I. (2010). Staroslovianizmy v poemi I. Franka «Smert Kaina» (semantychnyi i stylistychnyi aspekty). [Old Slavonicisms in I. Frank’s poem «The Death of Cain» (semantic and stylistic aspects)]. [U:] Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 1, s. 210–215. (in Ukrainian)

Korniienko, S. I. (2010). Stylistychna bahatobarvnist staroslovianizmiv u riznykh zhanrakh khudozhnoi literatury. [Stylistic multicolor of Old Slavonicisms in various genres of fiction]. [U:] Aktualni problemy slovianskoi filolohii, XXIII/2, s. 556–565. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/38106/71-Korniienko.pdf (data zapytu: 16.12.2022). (in Ukrainian)

Korniienko, S. I. (2019). Staroslovianizmy v ukrainskii movi: vid semantyky do styliu. [Old Slavonicisms in the Ukrainian language: from semantics to style]. [U:] Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Filolohichni nauky, 2, s. 86 –90. (in Ukrainian)

Moroz, T. V. (2014). Staro(tserkovno)slovianizmy yak dzherela movy tvoriv T. Shevchenka ta bibliinykh perekladiv P. Kulisha. [Old (Church) Slavonicism as the source of the language of the works of T. Shevchenko and the biblical translations of P. Kulish]. [U:] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia : Filolohiia. Sotsialni komunikatsii, 1, s. 346–349. (in Ukrainian)

Stovbur, L. M. (2019). Inshomovni leksychni komponenty u romani V. Lysa «Stolittia Yakova» yak marker idiostyliu pysmennyka. [Foreign language lexical components in the novel «The Century of Jacob» by V. Lys as a marker of the writer’s idiostyle]. [U:] Zakarpatski filolohichni studii, 10/1, s. 33–38. (in Ukrainian)

Sherekh, Yu. (1998). Neviddilna spadshchyna (kilka sliv pro ukrainski tserkovnoslovianizmy). [Inseparable heritage (a few words about Ukrainian Church Slavonicisms)]. [U:] Yedynymy ustamy, 2, s. 1–5. (in Ukrainian)