Образ матері в романі «Хліб і сіль» М. Стельмаха

Оксана Циганок; Олександр Санівський

doi:10.31499/2415-8828.1.2023.281379

Автор(и)

Оксана Циганок Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0003-0898-6882
Олександр Санівський Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0002-9312-9369

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2023.281379

Ключові слова:

Михайло Стельмах, образ, матір, Катерина Чайченко, дерево (Світове Дерево), рідна хата, діти

Анотація

У статті розглянуто образ Катерини Чайченко, зокрема розкрито суть поняття «образ матері», акцентовано на особливостях національних архетипів образу Матері. Ретельне прочитання тексту роману дало підстави виокремити такі складові образу Катерини Чайченко: зовнішній вигляд жінки автор подає дуже стисло – невеликого зросту, сухенька; її взаємостосунки із сином та його дітьми: Іван Чайченко та його жінка й діти живуть разом із матір’ю; взаємостосунки між Катериною Чайченко і невісткою добрі, жінки ладять одна з одною; любов матері до сина настільки сильна, що жінка приносить своє життя в жертву – погоджується на продаж хати і земельного наділу родини, щоб у Івана Чайченка і його родини були гроші на дорогу та на перший час, поки облаштуються і налагодять життя на новому місці; жінка надзвичайно добра: вона йде «у комірне», тобто винаймає комірчину в такої ж бідної родини, яка була в неї; жінка безоплатно, бо платити їй немає чим, приглядає за численними дітьми Гранчаків, у яких вона живе; поступово вона віддає їм для харчування зерно, яке їй залишив син, щоб вона могла його посіяти навесні; останнє зерно жінка віддає Гранчакам, щоб врятувати дитяче життя; Катерина Чайченко вдруге приносить себе в жертву – іде до волосного писаря просити трішки зерна та дозволу на жебракування. При цьому вона розуміє, що жити залишилося недовго, можливо, до наступної зими, коли, жебракуючи від села до села, вона замерзне в дорозі або під чиїмось тином. Образ Катерини Чайченко наближений до образу-архетипу Доброї Матері.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Оксана Циганок, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Олександр Санівський, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Посилання

Bilyashevskiy, N. (1893). Sani v pohoronnyih obryadah. K risunku [Sleigh in funeral rites. To drawing]. [U:] Kievskaya starina, 4, s. 146–152. (in Russian)

Busel, V. T. (red.) (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv ; Irpin, 1728 s. (in Ukrainian)

Vovk, F. (1995). Studii z ukrainskoi etnohrafii ta antropolohii [Studies in Ukrainian ethnography and anthropology]. Kyiv, 335 s. (in Ukrainian)

Voitovych, V. (2002). Ukrainska mifolohiia [Ukrainian mythology]. Kyiv, 664 s. (in Ukrainian)

Hrymych, M. (2003). Deiaki aspekty antropolohii tilesnosti v ukrainskii folklornii tradytsii (do pytannia pro rozdilne isnuvannia chastyn tila) [Some aspects of the anthropology of corporeality in the Ukrainian folklore tradition (to the question of the separate existence of body parts)]. [U:] Tilo v kontekstakh kultur. Kyiv, s. 44‒49. (in Ukrainian)

Entsyklopedychnyi slovnyk symvoliv kultury Ukrainy [Encyclopedic dictionary of cultural symbols of Ukraine] (2015). V. P. Kotsur, O. I. Potapenko, V. V. Kuibida (red.). Korsun-Shevchenkivskyi, 912 s. (in Ukrainian)

Entsyklopediia batkivstva [Encyclopedia of parenting] (2008). Ye. I. Kovalenko, S. V. Kyrylenko (red.). Kyiv, 592 s. (in Ukrainian)

Zhaivoronok, V. V. (2006). Znaky ukrainskoi etnokultury [Signs of Ukrainian ethnoculture]. Slovnyk-dovidnyk. Kyiv, 703 s. (in Ukrainian)

Zhylenko, I. (2018). Mifolohichni motyvy ta obrazy-arkhetypy materi u tvorakh maloi prozy mizhvoiennoi doby [Mythological motifs and images-archetypes of the mother in works of short prose of the interwar period]. [U:] Filolohichni traktaty, 10/1, s. 112–121. URL: http://surl.li/hnbuq (data zapytu: 14.11.2022). (in Ukrainian)

Kovaliv, Yu. I. (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia [Literary encyclopedia]. U 2 tt. T. 2. Kyiv, 624 s. (in Ukrainian)

Kosmina, T. (2003). Antropomorfichna symvolika narodnoho zhytla v obriadovii ta folklornii tradytsii ukraintsiv Anthropomorphic symbolism of folk dwellings in the ritual and folklore tradition of Ukrainians. [U:] Tilo v tekstakh kultur. Kyiv, s. 146‒150. (in Ukrainian)

Marko, V. P. (2013). Analiz khudozhnoho tvoru [Analysis of the work of art]. Kyiv, 280 s. (in Ukrainian)

Khamitov, N. V. (2017). Samotnist u liudskomu butti. Dosvid metaantropolohii [Loneliness in human nature. Experience of metaanthropology]. 2-he vyd. pererob. ta dop. Kyiv, 370 s. (in Ukrainian)

Shevchenko, T. (2006). Usi tvory v odnomu tomi [All works in one volume]. Kyiv ; Irpin, 824 s. (in Ukrainian)

Yurii, M. F. (2008). Sotsiokulturnyi svit Ukrainy [Socio-cultural world of Ukraine]. Vyd. 2-he. Kyiv, 738 s. (in Ukrainian)

Yankovska, Zh. (2016). Vidobrazhennia kontseptu «Dim – Pole – Khram» v opovidanni Hanny Barvinok «Domontar» [Reflection of the concept «House – Field – Temple» in Hanna Barvinok’s story «Domontar»]. [U:] Narodoznavchi zoshyty, 3 (129), s. 710–717. (in Ukrainian)