Досвід чужинності в прозі Єви Берніцкі
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2023.281380Ключові слова:
ксенологія, культурологія, літературознавство, роман, новела, переклад, культурні відмінностіАнотація
У статті простежено окремі яскраві аспекти художнього світу прози Єви Берніцкі. Це сучасна угорська письменниця, яка проживає в Ужгороді на Закарпатті, а її твори регулярно друкують популярні літературні та мистецькі журнали Угорщини, що впливають на формування канону угорської літератури. Проте рецепція її творчості в літературній критиці неоднозначна: творам Єви Берніцкі важко пробитися як у загальноугорський, так і в регіональний закарпатський літературний канон.
У публікації проаналізовано досвід чужинності в новелістиці та на сьогодні єдиному романі авторки «Акушерка без лона» крізь призму двох проблем. У першій частині статті розглянуто гру культурних відмінностей як поетикальний засіб. Зроблено висновок, що у збірці малої прози «Корінь мандрагори», де зібрані твори різних років, простежується така особливість стилю Є. Берніцкі, як мовний прояв багатомовного та полікультурного середовища. З’ясовано, що значна частина прозового доробку письменниці будується на грі культурних відмінностей, вводячи читача в такий світ, для характеристики якого в науковій літературі використовують терміни «домашньої» або «знайомої» чужинності (в англійському оригіналі «familiar otherness»). У романі «Акушерка без лона» на перший план виходить проблематика, пов’язана з таким постмодерним топосом, як віднайдений текст: ідентичність перекладачки-наратора в ході перекладу випадково знайденого чужого жіночого щоденника зазнає змін, переродження. Процес перекладу впливає на власне життя перекладачки, її досвід, розуміння світу. У статті зроблено висновок, що роман «Акушерка без лона» з майстерною мовною вишуканістю репрезентує, як у багатомовному та полікультурному регіоні процес перекладу з одної культури чи мови на іншу може перетворитися на такий, що визначає та формує (жіночу) ідентичність. Ставлення перекладачки-оповідачки до знайденого тексту, яке набуло інтимного характеру, символізує, що для «достовірнішого, правдивішого» перекладу недостатньо точно передати оригінал, потрібно дещо інше, щось більше.
Завантаження
Посилання
Berniczky, É. (2007). Méhe nélkül a bába. Budapest, 204 p.
Berniczky, É. (2018). Szerencsegyökér. Ungvár, 312 p.
Bodor, B. (2008). Füzetlapok regénye (Berniczky Éva: Méhe nélkül a bába). [In:] Alföld, 5, р. 92–97.
Dérczy, P. (2010). Kljucsarki – nincs út tovább. [In:] Élet és Irodalom, május 14. URL: https://www.es.hu/cikk/2010-05-16/derczy-peter/kljucsarki-8211-nincs-ut-tovabb.html (kérelem dátuma: 10.01.2023).
Fazekas, A. (2019). Elhasználódott életek. URL: https://dunszt.sk/2019/01/17/elhasznalodott-eletek/ (kérelem dátuma: 10.01.2023).
Kolozsi, O. (2007). A regény bőrébe bújt vers. Berniczky Éva: Méhe nélkül a bába. [In:] Bárka, 5, р. 99–102.
Penckófer, J. (2011). Kárpátaljaiság és műfaj. [In:] Agria, 4, р. 30–59.
Pieldner, J. (2008). A hiányzó többlet. Berniczky Éva: Méhe nélkül a bába. [In:] Székelyföld, 9, р. 128–132.
Pieldner, J. (2013). Beszédmódok a kortárs rövidprózában. URL: http://tiszatajonline.hu/?p=24576 (kérelem dátuma: 10.01.2023).
pzl (2010). Íme a 14 karátos asszony. URL: https://kulturpart.hu/2010/05/04/ime_a_14_karatos_asszony_karpataljai_kepgaleriaval (kérelem dátuma: 10.01.2023).
Rácz, I., P. (2010). Ex libris. URL: https://www.es.hu/cikk/2010-07-02/racz-i-peter/ex-libris.html (kérelem dátuma: 10.01.2023).
S. Benedek, A. (2007). Készülődés (A kárpátaljai magyar írás). Ungvár – Budapest, 100 p.
Schein, G. (2010). Az irodalom társadalmi funkcióinak változásai 1948 és 1956 között. [In:] Gintli Tibor [ed.] Magyar irodalom. Budapest, р. 870–876.
Temető, K. (2009). A megszakíthatatlan folytonosság. Berniczky Éva Méhe nélkül a bába című regényéről. [In:] Forrás, 9, р. 109–112.
Toldi, É. (2007). A világ reménytelen rendje. Berniczky Éva: Méhe nélkül a bába. [In:] Híd, 10, р. 78–83.
Vincze, F. (2007). Vajúdó sorok. [In:] Irodalmi Jelen, 72 (2007. október), р. 19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Василь Чордаш, Олександр Кордонець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.