Зміни в орфографічних принципах угорської мови на основі трьох останніх правил правопису

Анотація

У першій частині статті описано, що після опублікування першого академічного положення про правопис у 1832 році були закладені принципи угорської орфографії. Доведено їхню цінність у наш час, хоч іноді їх потрібно було розширити. У 10-му виданні угорського правопису також описано принцип, що ставить під сумнів незалежність принципу спрощення, але його зміст застосовувався в інших місцях.

Проаналізовано три останні правила угорського правопису, з’ясовано, що жодних рішучих змін до принципів не було внесено. Наприклад, синтаксичний принципи угорської орфографії слова дає можливість використовувати іменники із закінченням h через подібність суфіксів: dühvel і dühhel.

У традиційному принципи угорської орфографії два позначення звука j не змінюється, а букви j і ly залишаються. У разі спрощення правопис слів ésszerű, mésszerű було змінено у 12-му виданні, щоб додати пункт, який стосується складних слів, де стверджено, що ми не спрощуємо двоскладові літери, які трапляються на межі між членами складних слів: észszerű, mészszerű, jegygyűrű. У разі власних імен правило, яке раніше застосовувалося лише до прізвищ і особових імен, поширюється на імена, тому воно вже повністю застосовується до особових імен: Bernadett + vel = Bernadett-tel.

У цьому дослідженні проаналізовано еволюцію принципів угорського правопису від положень, опублікованих у першому виданні 1832 року, до наших днів. З’ясовано, як довго принципи угорського правопису визначали правила угорського правопису. Ці принципи були присутні від самого початку і керували розвитком угорського правопису та його розвитком. Зміни не позначалися, вони лише намагалися наблизити нормативно-правові акти до вживання мови відповідно до мовного вживання епохи.