Публікаційна етика

Редакційна політика журналу «Філологічний часопис» спрямована на забезпечення високої якості наукових публікацій шляхом впровадження найкращих світових практик. Діяльність редакції ґрунтована на принципах академічної доброчесности, об’єктивности та професіоналізму.

Редакційна колегія суворо дотримується етичних норм і рекомендацій провідних міжнародних інституцій, зокрема: Committee on Publication Ethics (COPE) – Комітет з етики публікацій; Етичних стандартів видавництва Elsevier; Budapest Open Access Initiative (BOAI) – Будапештської ініціативи відкритого доступу; Berlin Declaration – Берлінської декларації про відкритий доступ до наукових і гуманітарних знань.

Засади редакційної діяльности

Видавець, редакційна колегія та рецензенти забезпечують прозорість усіх етапів видавничого процесу та у своїй діяльности керуються такими принципами:

1) наукова незалежність та об’єктивність: рішення про публікацію ухвалюють виключно на основі наукової значущости, актуальности та достовірности результатів. Інтелектуальний зміст рукописів оцінюють незалежно від раси, статі, релігійних поглядів, походження, соціального статусу чи політичних переконань авторів;

2) рівність та інклюзивність: редакція сприяє доступності та різноманітності, забезпечуючи рівні можливості для всіх дослідників;

3) конфіденційність: суворе дотримання анонімности в системі двостороннього «сліпого» рецензування (Double-blind peer review);

4) академічна доброчесність: запобігання плагіату, контроль за дотриманням прав інтелектуальної власности та врегулювання конфліктів інтересів згідно зі встановленими механізмами;

5) відповідальність: редакція бере на себе зобов’язання публікувати виправлення, уточнення чи спростування (ретракції) в разі виявлення помилок або порушень етики.

Ключові напрями роботи редколегії

  • систематичне вдосконалення редакційної політики відповідно до світових трендів;
  • пріоритет академічних стандартів над комерційними інтересами;
  • забезпечення свободи вираження думок авторів та задоволення інформаційних потреб читачів;
  • надання чітких рекомендацій авторам для оформлення рукописів і правил рецензування;
  • регламентація використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях;
  • забезпечення права авторів на апеляцію в разі незгоди з рішенням редакції.