Новомова війни в сучасній українській мові: семантико-прагматичний аналіз лексем «приліт», «передок», «бавовна»
DOI:
https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2026.356371Ключові слова:
новомова війни, лексико-семантична інновація, лексема, евфемізація, метафоризація, прагматика, мовна креативність, семантико-прагматичний аналіз, самоідентифікація, російсько-українська війна, оцінністьАнотація
У статті досліджено феномен новомови війни в сучасній українській мові як прояв адаптації суспільства до умов збройного конфлікту. Чітко визначено мету: простежено семантико-прагматичні властивості лексем приліт, передок, бавовна; розглянуто структурно-семантичні трансформації та прагматичні функції нових мовних одиниць. Комплексно випрацьовано методологійні засади дослідження. Обґрунтовано використання загальнонаукових і спеціальних (лінгвістичних) методів, що дало змогу докладно схарактеризувати семантико-прагматичні властивості лексем приліт, передок, бавовна. Окреслено завдання: проаналізовано стан вивчення проблеми воєнної новомови в сучасній лінгвістиці; встановлено джерела походження й механізми появи лексем приліт, передок, бавовна; засвідчено семантичні зміни цих лексем; продемонстровано – вони зазнали процесів метафоризації, евфемізації та спеціалізації значення, що зумовлено потребою психологійного самозахисту та створення спільного комунікативного простору; висвітлено роль цих лексичних одиниць у формуванні нової мовної картини. Зроблено висновок, що новомова війни виконує низку функцій – евфемізаційну, солідаризувальну, ідентифікаційну та гумористично-регулятивну, – завдяки чому вона сприяє формуванню колективної мовної картини воєнної реальности. Простежено динаміку закріплення цих одиниць у масовій мовній свідомості як елементів національного маркованого мовного коду воєннного часу. Стверджено, що мовна креативністть у цей період постає чинником опору, символом національної стійкости й засобом самоідентифікації українців. Констатовано, що лексеми приліт, передок, бавовна – це не випадкові новотвори, а репрезентанти мовної моделі сучасної війни, у якій поєднуються інформація, гумор та національне самоствердження. Засвідчено, що вони стали частиною нової української лінгвокультури – мовної зброї, що стверджує силу слова як елемент опору й символ життя. Накреслено перспективи подальших досліджень.
Завантаження
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Білодід, І. К. (Ред.). (1970–1980). Словник української мови. Наук. думка.
Вусик, Г. Л., & Павлик, Н. В. (2022). Неологізми як мовне відображення російсько-української війни 2022 року. Закарпатські філологічні студії, 23(1), 52–57. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.23.1.9
Городиловська, Г. (2023). Метафоризація як лексико-семантичний спосіб творення воєнних неологізмів. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 207, 54–61. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-8
Гриджук, О., Городиловська, Г., & Фльорко, Л. (2025). War-caused Ukrainian neologisms: Dictionary and psycho-emotional reasons of formation. Advanced Linguistics, 15, 21–31. https://doi.org/10.20535/2025.15.327030
Гриценко, С. (2022). Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 2(32), 9–13. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.32.02
Гуцуляк, Т. (2023). Лексичні інновації в контексті воєнних подій 2022 року. У Змінність дидактичних та соціокультурних аспектів в українській філології (с. 37–40). Видавничий дім «Гельветика». https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/8337
Дем’янчук, Ю. І. (2024). Лінгвополітична синергетика: Становлення та перспективи дослідження. Вісник КНЛУ. Серія Філологія, 27(2), 75–102. https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2024.324160
Дем’янчук, Ю. І. (2025a). Генеза становлення мови війни в історико-політичному та історико-художньому контексті (український досвід). Закарпатські філологічні студії, 39(2), 171–192. http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/39/part_2/32.pdf
Дем’янчук, Ю. І. (2025b). Лінгвістика війни: Виникнення, концептуалізація та вектори подальшого розвитку. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 36(75), 3/1, 220–236. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.3.1/36
Демешко, І. М. (2023). Лексико-словотвірні інновації в медіадискурсі періоду війни. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 2(205), 58–63. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-205-8
Дубинець, З. О. (2012). Теми та сфери евфемізації в сучасній пресі. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, 1, 159–163. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2012_1_32
Жайворонок, В. В., & Німчук, В. В. (Ред.). (2016). Словник української мови. Просвіта.
Жулінська, М., & Круглій, О. (2022). Неологізми як мовне відображення війни. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, 3(14), 103–110. https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-103-110
Клименко, Н. Ф., Карпіловська, Є. А., & Кислюк, Л. П. (2008). Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. Вид-во ім. Дмитра Бураго.
Ковтун, О. (2023). Неологізми в системі ознаково-предметних агентивних імен. Лінгвістичні студії, 45, 27–40. https://doi.org/10.31558/1815-3070.2023.45.3
Козинець, І. (2023). Відображення війни у мові крізь призму неологізмів. Актуальні питання гуманітарних наук, 61(2), 135–140. https://doi.org/10.24919/2308-4863/61-2-22
Конюхова, Л. (2025). Особливості функціювання неологізмів періоду російсько-української війни в текстах новин. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика, 56, 221–232. https://doi.org/10.30970/vjo.2025.56.13276
Корольова, Т., Соріч, Р., & Александрова, О. (2021). Військовий дискурс та особливості його перекладу. Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки, 33, 369–387.
Космеда, Т. А. (2014). Актуальні процеси мовлення чи «мовний смак» української сучасності. Мовознавство, 2, 44–55.
Лелека, Т. О. (2023). Лексико-семантичні особливості відображення війни в Україні засобами масової інформації. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 2(205), 111–117. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-205-16
Марченко, Т. А. (2020). Евфемізми в сучасних українській та англійській мовах. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 31(70), 1/1, 78–82. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-1/15
Матвєєва, Н. Р. (2023). Війна і ставлення українців до мови. Українська мова, 3, 3–18. https://doi.org/10.15407/ukrmova2023.03.003
Матковська, О. (2023). Стилістично маркована лексика в мові сучасної української політики. Культура слова, 99, 150–165. https://doi.org/10.37919/0201-419X-2023.99.12
Навальна, М., & Калужинська, Ю. (2018). Актуалізація лексем на позначення військових дій, процесів та станів. Психолінгвістика, 24(2), 218–235. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-2-218-235
Олексенко, В. П. (2012). Мовні засоби евфемізації в сучасній українській прозі. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, 1, 328–334.
Орвелл, Дж. (2015). 1984 (В. Шовкун, пер.). Фоліо.
Павлушенко, О. (2023). Сленгові неологізми в українському комунікативному полі періоду війни. Серія: Філологія (мовознавство), 136(37), 25–36. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2023-37-25-36
Ставицька, Л. (2008). Українська мова без табу. Критика.
Стишов, О. (2005). Українська лексика кінця ХХ століття. Пугач.
Сюта, Г. М. (2023). Лінгвософія опозиції «свій — чужий». Українська мова, 2(86), 3–34. https://doi.org/10.15407/ukrmova2023.02.003
Харченко, О. В. (2023). Українські метафоричні евфемізми під час війни. Обрії друкарства, 2(14), 90–101. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2023.2(14).295247
Dvoryanyn, P., & Teliachyi, Y. (2023). War and language: Language policy issues of Ukraine in domestic mass media discourse (2014–2022). East European Historical Bulletin, (33), 239–252. https://doi.org/10.24919/2519-058X.33.317463
Ivanenko, N., Biletska, O., Hurbanska, S., Hurbanska, A., & Kochmar, D. (2023). English language morphological neologisms reflecting the war in Ukraine. World Journal of English Language, 13(5). https://doi.org/10.5430/wjel.v13n5p432
Kononenko, O. (2023). Enrichment of the lexical composition of the language during the Russian-Ukrainian war. Культура слова, 98, 84–95. https://doi.org/10.37919/0201-419X-2023.98.7
Konopelkina, O., & Bezrodnykh, I. (2024). Linguistic battlefield: Neologisms in mass-media discourse. Anglistics and Americanistics, 21, 24–30. https://doi.org/10.15421/382404
Kramar, N., & Ilchenko, O. (2023). Neologisms in media coverage of the Russia-Ukraine war. Studies About Languages, 43, 14–28. https://doi.org/10.5755/j01.sal.1.43.33284
Marks, N. A. (2024). Linguistic tug-of-war: Regional perceptions of Ukrainian. Journal of Linguistic Geography, 12(1), 32–43. Cambridge University Press.
REFERENCES
Bilodid, I. K. (Ed.). (1970–1980). Dictionary of the Ukrainian language (Vols. 1–11). Nauk. dumka.
Demeshko, I. M. (2023). Lexical and word-formation innovations in media discourse during the war period. Scientific Notes. Series: Philological Sciences, 2(205), 58–63. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-205-8
Demianchuk, Yu. I. (2024). Linguistic-political synergy: Formation and research prospects. Bulletin of KNLU. Series: Philology, 27(2), 75–102. https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2024.324160
Demianchuk, Yu. I. (2025b). Linguistics of war: Emergence, conceptualization, and vectors of further development. Scientific Notes of V. I. Vernadsky TNU. Series: Philology. Journalism, 36(75), 3/1, 220–236. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.3.1/36
Demianchuk, Yu. I. (2025a). The genesis of the formation of the language of war in the historical-political and historical-artistic context (Ukrainian experience). Transcarpathian Philological Studies, 39(2), 171–192. http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/39/part_2/32.pdf
Dubinets, Z. O. (2012). Themes and spheres of euphemization in the contemporary press. Bulletin of Zaporizhzhia National University. Philological Sciences, 1, 159–163. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2012_1_32
Dvoryanyn, P., & Teliachyi, Y. (2023). War and language: Language policy issues of Ukraine in domestic mass media discourse (2014–2022). East European Historical Bulletin, (33), 239–252. https://doi.org/10.24919/2519-058X.33.317463
Gorodilovska, H. (2023). Metaphorization as a lexical-semantic method of creating military neologisms. Scientific Notes. Series: Philological Sciences, 207, 54–61. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-8
Hrydzhuk, O., Gorodilovska, H., & Fliorko, L. (2025). War-caused Ukrainian neologisms: Dictionary and psycho-emotional reasons of formation. Advanced Linguistics, 15, 21–31. https://doi.org/10.20535/2025.15.327030
Hrytsenko, S. (2022). Language innovations of the Russian-Ukrainian war of 2022. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies, 2(32), 9–13. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.32.02
Hutsulyak, T. (2023). Lexical innovations in the context of the military events of 2022. In Changeability of didactic and sociocultural aspects in Ukrainian philology (pp. 37–40). Helvetica Publishing House. https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/8337
Ivanenko, N., Biletska, O., Hurbanska, S., Hurbanska, A., & Kochmar, D. (2023). English language morphological neologisms reflecting the war in Ukraine. World Journal of English Language, 13(5). https://doi.org/10.5430/wjel.v13n5p432
Kharchenko, O. V. (2023). Ukrainian metaphorical euphemisms during the Russian-Ukrainian war. Horizons of Printing, 2(14), 90–101. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2023.2(14).295247
Klymenko, N. F., Karpilovska, E. A., & Kyslyuk, L. P. (2008). Dynamic processes in the modern Ukrainian lexicon. Dmytro Burago Publishing.
Kononenko, O. (2023). Enrichment of the lexical composition of the language during the Russian-Ukrainian war. Culture of the Word, 98, 84–95. https://doi.org/10.37919/0201-419X-2023.98.7
Konopelkina, O., & Bezrodnykh, I. (2024). Linguistic battlefield: Neologisms in the mass-media discourse of Ukraine, the UK and the USA. Anglistics and Americanistics, 21, 24–30. https://doi.org/10.15421/382404
Konyukhova, L. (2025). Features of the functioning of neologisms of the war period in news texts. Bulletin of Lviv University. Journalism Series, 56, 221–232. https://doi.org/10.30970/vjo.2025.56.13276
Korolyova, T., Sorich, R., & Aleksandrova, O. (2021). Military discourse and the peculiarities of its translation. Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University Named after K. D. Ushynsky. Linguistic Sciences, 33, 369–387.
Kosmeda, T. A. (2014). Current speech processes or «linguistic taste» of contemporary Ukraine. Movoznavstvo, 2, 44–55.
Kovtun, O. (2023). Neologisms in the system of sign-subject agentive names. Linguistic Studies, 45, 27–40. https://doi.org/10.31558/1815-3070.2023.45.3
Kozynets, I. (2023). Reflection of war in language through the prism of neologisms. Current Issues in the Humanities, 61(2), 135–140. https://doi.org/10.24919/2308-4863/61-2-22
Kramar, N., & Ilchenko, O. (2023). Neologisms in the media coverage of the Russia-Ukraine war in the context of information warfare. Studies About Languages, 43, 14–28. https://doi.org/10.5755/j01.sal.1.43.33284
Leleka, T. O. (2023). Lexical and semantic features of the reflection of war in Ukraine in the mass media. Scientific Notes. Series: Philological Sciences, 2(205), 111–117. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-205-16
Marchenko, T. A. (2020). Euphemisms in modern Ukrainian and English languages. Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Social Communications, 31(70), 1, Pt. 1, 78–82. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-1/15
Marks, N. A. (2024). Linguistic tug-of-war: Regional perceptions of Ukrainian. Journal of Linguistic Geography, 12(1), 32–43.
Matkovska, O. (2023). Stylistically marked vocabulary in the language of modern Ukrainian politics. Culture of the Word, 99, 150–165. https://doi.org/10.37919/0201-419X-2023.99.12
Matveeva, N. R. (2023). The war and the attitude of Ukrainians to language. Ukrainian Language, 3, 3–18. https://doi.org/10.15407/ukrmova2023.03.003
Navalnaya, M., & Kaluzhynska, Yu. (2018). Actualization of lexemes denoting military actions, processes, and states. Psycholinguistics, 24(2), 218–235. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-2-218-235
Oleksenko, V. P. (2012). Linguistic means of euphemization in modern Ukrainian prose. Bulletin of Zaporizhzhia National University. Philological Sciences, 1, 328–334.
Orwell, G. (2015). 1984 (V. Shovkun, Trans.). Folio.
Pavlushenko, O. (2023). Slang neologisms in the Ukrainian communicative field during the war. Series: Philology (Linguistics), 136(37), 25–36. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2023-37-25-36
Stavytska, L. (2008). Ukrainian language without taboos: Dictionary of obscene vocabulary and its equivalents. Krytyka.
Styshov, O. (2005). Ukrainian lexicon of the late 20th century (2nd ed.). Puhach.
Siuta, H. M. (2023). Linguistic philosophy of the «friend–foe» opposition in wartime texts. Ukrainian Language, 2(86), 3–34. https://doi.org/10.15407/ukrmova2023.02.003
Vusik, G. L., & Pavlik, N. V. (2022). Neologisms as a linguistic reflection of the Russian-Ukrainian war of 2022. Transcarpathian Philological Studies, 23(1), 52–57. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.23.1.9
Zhaivoronok, V. V., & Nimchuk, V. V. (Eds.). (2016). Dictionary of the Ukrainian language. Prosvita.
Zhulinska, M., & Krugliy, O. (2022). Neologisms as a linguistic reflection of war. International Relations, Public Communications, and Regional Studies, 3(14), 103–110. https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-103-110
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Володимир Олексенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
