Образ лілеї в українській літературі: від бароко до модернізму

Олена Юрчук; Оксана Чаплінська

doi:10.31499/2415-8828.1.2026.356489

Автор(и)

Олена Юрчук Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна https://orcid.org/0000-0003-2028-9211
Оксана Чаплінська Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна https://orcid.org/0000-0002-9702-6906

DOI:

https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2026.356489

Ключові слова:

лілея, символізм, колядка-легенда, богородичний символ, христологічний символ, бароко, романтизм, модернізм

Анотація

У дослідженні проаналізовано зміну символічного навантаження образу лілеї в українській літературі від бароко до модернізму. З’ясовано, що в міфопоетичному світосприйнятті сформувалося бінарне символічне кодування лілеї (чистота й непорочність / сексуальність і чуттєва краса), кожне зі значень якої оприявнено в літературних творах наступних періодів. У фольклорі до символічних значень квітки додалися танатичні коди. Як постлетальний образ лілея під впливом містичної сили проростає на могилі людини, щоб передати певне повідомлення від покійного у світ живих (прощення гріхів покійнику-грішнику; попередження про помсту злочинцям; засвідчення відданості живим від померлого). Установлено, що в християнстві смислове ядро значень лілеї ґрунтувалося на піснепісенній образності та мотиві чудесного цвітіння (лілея як знак Небесного прославлення чи посмертна винагорода за богоугодне життя). В українському бароковому світобаченні біла лілея отримала різні релігійні смислові навантаження: як символ Діви Марії вона кодує духовну досконалість, невинність і збережене дівоцтво; як символ Христа – божественну велич, милосердя та благодать; як містичний християнізований образ – містичний досвід. У творах Іоанна Максимовича, Антонія Радивиловського, свт. Димитрія Туптала білий цвіт символізує духовну досконалість й ангельську силу Діви Марії, а в образі лілеї, оточеної терном, кодується божественна велич і страждання за людські гріхи Христа. Під впливом романтичної стратегії о-мовлення світу Тарас Шевченко актуалізував фольклорне смислове навантаження цвіту (символізує дівочу юність і красу) і поглибив релігійні конотації (богородичний символ і квітка – образ раю). Помічено, що з кінця ХІХ століття в художніх творах домінують авторські кодування лілеї, що зміщує фокус на переживання та внутрішній світ ліричного героя. В інтимній ліриці Івана Франка фітообраз лілеї поєднав відомі сенси (уособлює перше кохання, дівчину, у яку вперше закохався юнак) з унікальною авторською інтерпретацією (уособлює мрію). У квітковому символізмі модернізму домінує порівняння цвіту із «порухами» душі. У поезії в прозі Ольги Кобилянської «проросла» лілея, що отримала нові сенси, кодуючи думки, мрії, переживання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Олена Юрчук, Житомирський державний університет імені Івана Франка

доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання, Житомирський державний університет імені Івана Франка

Оксана Чаплінська, Житомирський державний університет імені Івана Франка

кандидат філософських наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання, Житомирський державний університет імені Івана Франка

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Гринчишин, Д. (Ред.). (1998). Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. (Вип. 5). Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича.

Гудзь, Л. (2016) Рослинна символіка і тема саду в поемі «Богородице Дѣво, радуйся» Іоана Максимовича. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство), (1), 82–85.

Дирда, М. о. (Ред.) (1950). Українські коляди (з нотами). Видавництво і друкарня оо. Василіян.

Золотницький, М. Ф. (1992). Квіти в легендах і переказах. Довіра.

Кобилянська, О. (1982). Оповідання. Каменяр.

Крохмальний, Р. (2008). Фольклорний фітонім як символ трансферності та когерентності художнього образу. Міфологія і фольклор, 1 (2), 60–71.

Литвин, О. О. (2015). Слово-образ «лілея» у мовотворчості Ольги Кобилянської. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія, 1152/72, 90–93.

Максимчук, О. (2013). Один із аспектів христологічного тлумачення образу лілеї в літературі українського бароко. Українське літературознавство, (77), 207–216.

Максимчук, О. (2019). «Лілея серед терня»: Акафіст святій великомучениці Варварі Йоасафа Кроковського і його флористичні образи-домітанти. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, (51), 128–146.

Матушек, О. Ю. (1999). Символіка Богородиці у метатексті барокової літератури (Автореф. дис. канд. філол. наук). Харківський державний університет.

Парандовський, Я. (1977). Міфологія. Вірування та легенди стародавніх греків та римлян. Молодь.

Пчілка, О. (2025). Зібрання творів (Т. 10: Етнографічні та фольклористичні праці). Бук-Друк.

Руда, Н. (2024). Мотив фітометаморфоз у творчості Тараса Шевченка та Овідія. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 2 (36), 94–99.

Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту (2003). (П.О. Куліш, І.С. Нечуй-Левицький, І. Пулюй, Пер.). Українське біблійне товариство.

Франко, І. (1981). Твори (Т. 1). Наук. думка.

Шевченко, Т. (1982). Кобзар. Дніпро.

Cirlot, J. E. (1971). A Dictionary of Symbols (2nd Ed.). Routledge.

Ingram, J. (1887). The Language of Flowers, or Flora Symbolica Including Floral Poetry Original and Selected. Frederick Warne and Co.

/

REFERENCES

Cirlot, J. E. (1971). A Dictionary of Symbols (2nd Ed.). Routledge. (in English)

Dyrda, M. o. (Red.) (1950). Ukrainski koliady (z notamy) [Ukrainian Christmas Carols (with Sheet Music)]. Vydavnytstvo i drukarnia oo. Vasyliian. (in Ukrainian)

Franko, I. (1981). Tvory (T. 1) [Works (Vol. 1)]. Nauk. dumka. (in Ukrainian)

Hrynchyshyn, D. (Red.) (1998). Slovnyk ukrainskoi movy XVI – pershoi polovyny XVII st [Dictionary of the Ukrainian Language of the 16th – first half of the 17th centuries] (Vyp. 5). In-t ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha (in Ukrainian)

Hudz, L. (2016) Roslynna symvolika i tema sadu v poemi «Bohorodytse Dѣvo, raduisia» Ioana Maksymovycha [A Vegetable Symbolics and Theme of Garden in the Poem of Ioann Maksimovich «Bogorodyce Divo, Raduisia»]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Filolohichni nauky (literaturoznavstvo), (1), 82–85. (in Ukrainian)

Ingram, J. (1887). The Language of Flowers, or Flora Symbolica Including Floral Poetry Original and Selected. Frederick Warne and Co. (in English)

Kobylianska, O. (1982). Opovidannia [The Story]. Kameniar. (in Ukrainian)

Krokhmalnyi, R. (2008). Folklornyi fitonim yak symvol transfernosti ta koherentnosti khudozhnoho obrazu [Folkloristic Phytonim as Symbol of Transfer and Coherency of Artistic Image]. Mifolohiia i folklor, 1 (2), 60–71. (in Ukrainian)

Lytvyn, O. O. (2015). Slovo-obraz «lileia» u movotvorchosti Olhy Kobylianskoi [Word-image «Lily» in the Poetry of O. Kobylianska]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Filolohiia, 1152/72, 90–93. (in Ukrainian)

Maksymchuk, O. (2013). Odyn iz aspektiv khrystolohichnoho tlumachennia obrazu lilei v literaturi ukrainskoho baroko [An Aspect of the Christological Interpretation of the Image of the Lily in the Ukrainian Baroque Literature]. Ukrainske literaturoznavstvo, (77), 207–216. (in Ukrainian)

Maksymchuk, O. (2019). «Lileia sered ternia»: Akafist sviatii velykomuchenytsi Varvari Yoasafa Krokovskoho i yoho florystychni obrazy-domitanty [«A Lily among Thorns»: Yoasaf Krokovskyi’s Akathist to Saint Great Martyr Barbara and Its Dominating Floral Images]. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho, (51), 128–146. (in Ukrainian)

Matushek, O. Yu. (1999). Symvolika Bohorodytsi u metateksti barokovi literatury [Symbolism of the Theotokos in Metatext of Baroque Literature] (Avtoref. dys. kand. filol. nauk). Kharkivskyi derzhavnyi universytet. (in Ukrainian)

Parandovskyi, Ya. (1977). Mifolohiia. Viruvannia ta lehendy starodavnikh hrekiv ta rymlian [Mythology. Beliefs and Legends of the Ancient Greeks and Romans]. Molod’. (in Ukrainian)

Pchilka, O. (2025). Zibrannia tvoriv (T.10: Etnohrafichni ta folklorystychni pratsi) [The Collected Works (Vol. 10: Ethnographic and Folkloric Works)]. Buk-Druk. (in Ukrainian)

Ruda, N. (2024). Motyv fitometamorfoz u tvorchosti Tarasa Shevchenka ta Ovidiia [The Motif of Phytometamorphosis in the Poetic Works of Taras Shvchenko and Ovid]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Literaturoznavstvo. Movoznavstvo. Folklorystyka, 2 (36), 94–99. (in Ukrainian)

S’viate Pysmo Staroho i Novoho Zavitu [The Holy Scriptures of the Old and New Testaments] (2003). (P.O. Kulish, I.S. Nechui-Levytskyi, I. Puliui (Per.). Ukrainske bibliine tovarystvo. (in Ukrainian)

Shevchenko, T. (1982). Kobzar [Kobzar]. Dnipro. (in Ukrainian)

Zolotnytskyi, M. F. (1992). Kvity v lehendakh i perekazakh [The Flowers and Legends in Folklore]. Dovira. (in Ukrainian)